Лідери сепаратистського Нагірного Карабаху заявили 22 вересня, що досі не досягнуто домовленості з Азербайджаном про гарантії безпеки або амністію після того, як азербайджанський наступ змусив їх укласти угоду про припинення вогню. Майбутнє Карабаху і його 120 тисяч етнічних вірмен під питанням: Азербайджан хоче інтегрувати регіон, що тривалий час перебуває у стані конфлікту, але етнічні вірмени кажуть, що побоюються переслідувань і звинувачують світ у тому, що він їх покинув.
Баку передбачає амністію для карабаських вірменських бойовиків, які складуть зброю, хоча деякі з них пообіцяли продовжувати опір, повідомив агентству Reuters Хікмет Гаджієв, радник президента Азербайджану з питань зовнішньої політики.
«Навіть щодо колишніх військових і комбатантів, якщо їх можна так класифікувати, і навіть для них ми передбачаємо амністію або натякаємо на амністію», – сказав Гаджієв.
Він заявив, що права карабаських вірмен будуть поважатися в рамках їхньої інтеграції до Азербайджану.
«Наразі ми бачимо, що деякі окремі армійські групи та офіцери, які зробили публічні заяви про те, що вони не підуть на наші умови і продовжуватимуть опір. Але ми не вважаємо, що це є найбільшим викликом чи загрозою безпеці. Звичайно, це викличе певні проблеми і труднощі, але не в такому великому масштабі», – сказав він.
Багато хто з вірмен Карабаху каже, що їх покинули Росія, Захід і сама Вірменія – і неодноразово заявляли, що побоюються переслідувань з боку Азербайджану. Тисячі карабаських вірмен все ще перебувають у місцевому аеропорту, де базується частина російських миротворців.
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, який зіткнувся з протестами в Єревані, що вимагають його відставки через втрату контролю над Карабахом, заявив, що уряд підготував місце для можливого потоку людей до Вірменії, але не хоче депопуляції Карабаху.
«Ми повинні зробити все... щоб наші співвітчизники, жителі Нагірного Карабаху мали можливість жити в своїх будинках без страху, з гідністю і в безпеці», – сказав він.
Нагадаємо, операція азербайджанських сил у Карабаху завершилася за добу. На наступний день сепаратисти капітулювали. Ввечері 20 вересня президент Ільхам Алієв вже заявив народу, що Азербайджан відновив свій суверенітет.
Дії Азербайджану викликали осуд у різних політичних сил ЄС. Деякі з них вимагають перегляду газової угоди з Баку, заявляючи про можливі «етнічні чистки». У свою чергу, це може потенційно ускладнити зусилля Євросоюзу щодо відмови від експорту російських енергоносіїв.