Впродовж останніх кількох днів з’явилися припущення, що армія Росії може відступити з Херсона на лівий берег Дніпра. Такий план цілком вписується в загальну стратегію генерала Сєргєя Суровікіна, якого нещодавно призначили командувати війною проти України.
Однак, як зауважує генерал армії Австралії у відставці Мік Раян, такий відступ буде важко провести успішно. Чому відступи проводяться і на що варто звернути увагу? Військова доктрина США говорить, що відступ - це «ретроградна операція», яка дозволяє силам відійти від ворога і передислокуватися для виконання нового завдання або в нове місце, зводячи до мінімуму втрати.
Цитата з доктрини армії Австралії теж може допомогти зрозуміти суть маневру: «Відступ - це завдання, яке регулярно виконується під час мобільної оборони або для затримки з метою досягнення мети відновлення наступальних дій… Його варто розглядати як звичайну тактику, а не передвісника катастрофи».
У Росії є причини відступити за Дніпро. Це труднощі з забезпеченням військ на правому березі, потреба використати ці сили в інших більш пріоритетних завданнях, а також висока вірогідність знищення військ в разі збереження позицій, які вони зараз займають. Раян погоджується з тим, що в ході війни російська армія часто не виконувала власну ж доктрину. Але якщо рішення відступити ухвалене, що вона повинна врахувати в плануванні такого маневру?
По-перше, обман життєво важливий. В реальності ж дуже важко приховати від ворога намір відступити. В якийсь момент стає очевидно, що це відбудеться. Однак, дещо все ж можна зробити, створивши хибне враження за допомогою посилення патрулювань, вогневої підтримки, симуляції нормальної активності і дотримання комунікаційної дисципліни. Для російських військ на правому березі зробити все це буде дуже важко, однак, не можна сказати, що взагалі неможливо.
По-друге, потрібно продумати послідовність відступу. Тобто визначити, коли і як будуть евакуйовані логістичні запаси, штаби, критичні елементи і сухопутні сили. Тут все залежить від того, коли і з якою силою ворог буде тиснути на війська, які відступають. Для Росії життєво важливо правильно визначити цей порядок відступу. Їй доведеться шукати баланс між бажанням зберегти свої війська і використати їх для стримування українського наступу. Доведеться кинути в бій частину сил, щоб запобігти розгрому, але не дуже багато, щоб втрати не виявилися надто великими.
Третя проблема для Росії - це необхідність недозволити Україні перешкоджати відступу. Генерал Раян вважає, що варто очікувати, що, відступаючи, росіяни будуть активніше використовувати ППО, засоби радіоелектронного блокування і артилерію, а також авіацію. Також окупанти можуть використати цивільних, як живий щит.
Четверта проблема пов’язана з командуванням і контролем. І йдеться не лише про те, хто буде відповідальним. Важливо простежити, щоб відступ відбувався відповідно до запланованого порядку. А отже потрібно встановити контроль на дорогах, простежити за дисципліною на маршрутах і подбати, щоб підрозділи не покидали оборонні позиції раніше. Також проблема контролю стосується хорошої бойової дисципліни. Тактичні командири на всіх рівнях повинні тримати позиції до тих пір, поки не настає їхній час відступати. Добитися цього буде дуже складно, зважаючи на сильні причини, які спонукають піти раніше, ніж передбачає план. Генерал Раян впевнений, що бойова дисципліна, швидше за все, зламається, коли оборонних сил, які прикривають відступ, стане зовсім мало. Досі у війні проти України російська армія демонструвала не надто хорошу дисципліну і лідерство. Тож, швидше за все, пізні етапи її відступу будуть хаотичними.
Загалом, армія, яка відступає, точно буде добиватися того, що називають «чистим розривом». Це означає, що противник не повинен мати змоги переслідувати. Дніпро буде грати ключову роль для Росії в досягненні чистого розриву. Знову ж таки, впорядковане проведення відступу буде критичним у цьому завданні. Знадобиться багато артилерії (можливо на східному березі річки), підтримки з повітря і засобів радіоелектронної боротьби. Аще дуже багато поромів для транспортування військ і техніки через Дніпро. Ще один ключовий елемент для досягнення чистого розриву - це тилова оборона. Генерал Раян очікує, що Росія сформує її з бронетанкових і моторизованих підрозділів. Втім, не виключено, що Москва просто кине нещодавно мобілізованих солдатів помирати в бою, щоб виграти час для відступу інших сил.
В кінці кінців, успішний відступ вимагає чудового планування і координації. Але це залежить, в першу чергу, від якісного командування. Концепція того, як відступ повинен відбуватися, має бути сформульована командиром вищого рівня, який, у свою чергу, повинен володіти відмінною тактичною кмітливістю, хорошим розумінням території, а також цінувати можливості сил, які відступають. Він повинен розуміти, що якщо все буде зроблено неправильно, війська можуть бути втрачені повністю.
Генерал Раян зауважує, що для росіян дуже багато речей можуть піти не за планом. Тим більше, що армія України буде намагатися знищити чи захопити якомога більше російських сил на правому березі Дніпра.
Визволення правобережної частини Херсонської області унеможливить будь-які російські плани почати наступ на Одесу найближчим часом. Також в України з’явиться плацдарм для продовження наступ далі на південь включно з Кримом.