UA / RU
Підтримати ZN.ua

Армія КНДР отримала 250 пускових установок балістичних ракет, які розмістять на кордоні з Південною Кореєю

У Сеулі побоюються, що зброю використовуватимуть як погрозу.

Фото ілюстративне.

Фото ілюстративне.

Правитель КНДР Кім Чен Ин спостерігав за поставкою для армії 250 нових пускових установок балістичних ракет, які передадуть підрозділам на кордоні з Півднем. Державні ЗМІ Пхеньяна описали їх як сучасну тактичну наступальну зброю, розроблену особисто диктатором, повідомляє Reuters.

Північна Корея заявила, що минулого місяця провела випробування нової тактичної балістичної ракети. За словами Сеула, нові пускові установки можуть бути використані для загрози Південній Кореї.

"Ми вважаємо, що [ракетні пускові установки] призначені для використання різними способами, наприклад, для нападу на Південну Корею або для загрози Південній Кореї», — сказав Лі Сон Джун, речник Об’єднаного комітету начальників штабів Південної Кореї.

Читайте також: Кім Чен Ин майже визначився із наступником

У своїй промові Кім Чен Ин звинуватив Сполучені Штати у створенні "ядерного військового блоку", який нібито змусив його країну ще більше зміцнити військовий потенціал. Ча Ду Хьон, головний науковий співробітник Інституту політичних досліджень Асан, сказав, що Пхеньян хоче показати здатність завдати удару своєму сусіду. Дедалі різкіша риторика Північної Кореї, на його думку, була спрямована на президентські вибори в США, потенційно підготувавши ґрунт для переговорів у разі перемоги колишнього президента Дональда Трампа.

Раніше у КНДР пригрозили "повним знищенням" своїм ворогам у разі війни. Різка заява пролунала від армійських чиновників Пхеньяна напередодні річниці перемирʼя у Корейській війни. 

Відмовляючись від старої концепції возз’єднання, північнокорейський лідер Кім Чен Ин, вочевидь, намагається підвищити ставки та створити ілюзію невідворотності війни. Одним із чинників ризику є російсько-північнокорейське співробітництво, яке може підштовхнути КНДР до агресивніших дій. “Чи готується Північна Корея до війни?” — читайте в статті Наталії Бутирської.