Політики, експерти та дипломати схиляються до думки про те, що турецький уряд свідомо пішов на конфронтацію з Євросоюзом, аби згуртувати турецький електорат перед проведенням референдуму про розширення президентських повноважень 16 квітня, пише у своїй статті для DT.UA оглядач Володимир Кравченко.
Автор наводить, зокрема, думку лектору братиславського Університету Яна Коменського Марини Воротнюк, яка вказує, що пошук зовнішніх ворогів став типовим інструментом турецької влади. Так, США, Європа, Ізраїль, Асад у Сирії, Греція та Вірменія при необхідності використовуються для "випуску пари" у внутрішній політиці, а також для об'єднання громадян навколо влади.
Як зазначає Кравченко, в Європі добре розуміють, що референдум 16 квітня є для турецького президента Ердогана популістською ширмою, що прикриває перетворення світської та республіканської Туреччини на авторитарний султанат.
Незважаючи на це, Європа, жорстко відреагувавши на спробу Анкари провести агітацію на підтримку референдуму в турецьких громадах на території ЄС, мимоволі підіграла турецькому уряду, дозволивши йому мобілізувати своїх прихильників і об'єднати навколо себе турків, розігруючи карту "Європа проти Туреччини".
Як заявляє Ердоган, турки та мусульмани стикаються в ЄС з поганим ставленням. Ці слова знаходять відгук серед турецьких громадян, які вважають, що в Європі і світі ставлення до них несправедливе.
Так, Брюссель не дав Туреччині безвізовий режим і заморозив переговори про вступ країни до ЄС, незважаючи на те, що Туреччина – одна з провідних держав регіону зі стабільним урядом та зростаючою економікою. В той же час, в ЄС від Анкари вимагають дотримуватися угоди про біженців, мінімально виконуючи перед нею свої фінансові зобов'язання.
"Днями Ердоган заявив, що голосування на референдумі на користь розширення президентських повноважень буде найкращою відповіддю "жорстокій і фашистській", "антиісламській і антитурецькій" Європі. Однак платою за мобілізацію турецького електорату стало різке погіршення відносин між Туреччиною і ЄС. Чи буде це погіршення прелюдією до катаклізму, багато в чому залежить від того, чи визнає Євросоюз результати референдуму", - підсумував Кравченко.
21 березня Президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган повідомив, що після квітневого референдуму про зміни до конституції він може переглянути відносини з ЄС. Президент додав, що Європа вже не налякає Туреччину відмовою прийняття до Євросоюзу, а також пообіцяв, що Європа припинить "шпигувати" на території його країни.
Раніше, після відмови трьох німецьких міст проводити заходи з передвиборними виступами турецьких міністрів Ердоган заявив, що методи німецьких властей "нічим не відрізняються від нацистських", чим викликав обурення офіційного Берліна.
Детальніше про кризу у відносинах між Туреччиною та ЄС читайте в статті Володимира Кравченка "Міст, який руйнують Анкара і Брюссель" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".