Пандемія коронавірусу суттєво вплинула на права людини у Європі та Центральній Азії. Регіони станом на кінець 2020 року налічували близько 27 мільйонів випадків COVID-19, з них 585 тисяч смертей, що становить майже третину усіх летальних випадків у світі. Про це йдеться у пресрелізі Amnesty International, наданому ZN.UA.
Зазначається, що реальні показники захворюваності і, відповідно, смертності можуть бути вищими через неналежний облік та політику деяких держав, які свідомо занижували статистику, приміром, як у Туркменістані.
Загалом упродовж року у Європі та Центральній Азії фіксувалося неправомірне застосування сили правоохоронцями, застосування дискримінаційного "примусового карантину", арешти через політично мотивовані переслідування тощо.
"Запровадження локдаунів та інших обмежень через COVID-19 непропорційно вдарило по маргіналізованих групах. Ромів та людей, що змінюють місця проживання, таких, як біженці та особи в пошуках притулку, було поміщено під дискримінаційний "примусовий карантин" у Болгарії, на Кіпрі, у Франції, Греції, Угорщині, Росії, Сербії та Словаччині. Також фіксувалося неправомірне застосування сили правоохоронцями в Бельгії, Грузії, Греції, Італії, Казахстані, Киргизстані, Польщі, Румунії та Іспанії. В Азербайджані мали місце більше арештів через політично мотивовані переслідування під приводом стримання пандемії. Опонентів влади арештовували, коли в березні президент заявив, що "ізолює" та "вичистить" опозицію", - зазначають в Організації.
Крім цього, уточнюється, що російська влада не обмежилася утисками організацій, і стигматизувала також окремих осіб як "іноземних агентів", а також надалі заборонила одноосібні пікети.
"Влада в Казахстані та Узбекистані ухвалювала або ставила на розгляд нові закони для обмеження мирних зібрань. У Білорусі у відповідь на масові протести після президентських виборів міліція застосовувала масове та безпрецедентне насильство у бік протестувальників/ць, тортури та інші види жорстокого поводження. Зросла кількість неправомірних арештів, політично мотивованих переслідувань та інших репресій проти опозиційних кандидатів та їхніх прибічників, а також активістів/ок громадянського суспільства та незалежних ЗМІ", - йдеться у звіті.
Також гальмувався гуманітарний розвиток та регіональна співпраця.
"У Грузії непідконтрольні їй території Абхазії й Південної Осетії/Цхінвальського регіону за участі Росії надалі обмежували право на пересування та зв’язок з рештою країни. Контрольно-пропускні пункти, зачинені у 2019 році, не відновили роботу", - повідомляють правозахисники.
На сході Україні як урядові сили, так і проросійські сепаратистські формування, запровадили обмеження на перетин лінії зіткнення, які часто виглядали відповідні заходи.
В Amnesty International також нагадають про військові злочини, зокрема самосуд, тортури над полоненими та наругу над тілами військових з ворожих сил, вчинені в результаті збройних зіткнень в Нагірному Карабасі.
"У багатьох країнах зупинився прогрес у боротьбі з домашнім насильством. 2020 року жодна нова країна не підписала та не ратифікувала Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству (Стамбульську конвенцію)", - йдеться у звіті Організації.
В Amnesty International вважають, що минулого року в регіоні були досягнені й позитивні кроки, серед яких вдосконалення законодавства щодо протидії сексуальному насильству у Хорватії, Данії, Нідерландах та Іспанії.
Натомість у деяких країнах релігійні та політичні діячі використовували COVID-19 як поважну причину для участі у дискримінаційній діяльності проти ЛГБТІ-спільноти, виставляючи її представників/ць винними в поширенні інфекції. Також пандемія погіршила і так нестабільну ситуацію для біженців та мігрантів.
"Уряди повинні давати відсіч COVID-19, не порушуючи права людини й не пригноблюючи вразливі групи населення. Нині вкрай важливо припинити використання пандемії як ширму для утисків незгодних, виправдання поліцейського свавілля і встановлення тотального контролю та ухвалення дискримінаційних законів", - підсумували в Amnesty International.