Росія продовжує нарощувати війська поблизу кордону з Україною, тоді як Захід закликає Кремль припинити провокації. Російський президент Володимир Путін просто випробовує Вашингтон, змушуючи США відмовитися від жорсткої політики щодо Москви. Або ж він дійсно знову готується до вторгнення в суверенну державу? Так чи інакше, адміністрація американського президента Джо Байдена повинна стримувати чергове порушення міжнародного права, пише Bloomberg.
«Попри те, що Україна не була членом Організації Північноатлантичного договору, коли я відвідав її як верховний командувач альянсу у 2013 році, я побачив важливого потенційного партнера в українських збройних силах. Після зустрічей на високому рівні в Києві я відвідав військово-морську базу на стратегічно важливому Кримському півострові», - зазначає адмірал ВМС США у відставці і колишній верховний командувач союзників НАТО Джеймс Ставрідіс.
«Ми їхали в колоні чорних позашляховиків, але встигли зупинитися на кількох полях битв Кримської війни. Пам’ятаю, тоді подумав, яким маленьким був півострів і як іронічно було те, що великі держави того часу - Британська, Французька, Османська та Російська імперії, колись опинились у кривавій і в кінцевому підсумку безрезультатній війні за цю територію», - каже Ставрідіс.
Україна в 2013 році була сильним партнером НАТО. Вона направила війська до місій альянсу в Афганістані та на Балканах і розглядала можливість розміщення військового корабля в місії НАТО з протидії піратству біля Східної Африки.
Однак наступного року Путін здійснив військове вторгнення в Україну та анексував Крим. Російський президент дестабілізував усю націю, фінансуючи повстанців у Донбасі та використовуючи підпільні напади, «озброєні соціальні медіа» та морську блокаду.
«Під час візиту 2013 року я пам’ятаю військово-морського начальника, приємного та вдумливого адмірала, який нарікав на присутність російських військових кораблів у порту Севастополя. Він сказав, що одного разу росіяни просто захоплять українську базу і Україні пощастить, якщо вони не заберуть усю країну», - згадує американський адмірал.
«Тоді мені здалося, що український командувач перебільшує. Зараз я усвідомлюю, що демократичні країни зробили недостатньо для стримування Путіна, і урок полягає в тому, що потрібно зробити більше зараз, якщо ми не хочемо повторення вторгнення 2014 року», - каже Ставрідіс.
Путін хоче розширити вплив у регіоні: ще одна частина України, яка безпосередньо пов’язувала б Кримський півострів із Росією, «російськомовна держава-васал» у Донбасі, Україна, яка злякалася б продовження шляху до членства в НАТО.
Путін хотів би продемонструвати власному населенню, як «майстерно» він поширює російський націоналізм навколо того, що Кремль називає своїм «близьким зарубіжжям». Москва надсилає сигнал для Заходу про те, що подальші санкції призведуть лише до більших проблем у регіоні.
Чи справді Путін знову почне вторгнення в Україну? Хороша новина полягає в тому, що це здається менш імовірним, ніж у 2014 році. Українські збройні сили краще озброєні та підготовлені, зокрема, за сприяння США. Але щодо намірів Путіна ніколи не можна робити однозначних припущень.
Можливо, російський президент вважає, що внутрішня турбулентність і розкол у США в поєднанні з очевидними викликами з боку пандемії по обидва боки Атлантики є серйозними факторами для відволікання уваги Заходу. Він робив подібні ставки і раніше - в Сирії та Грузії, а також у Криму і, можливо, готовий піти на ризик знову.
«Найкращий курс для команди Байдена – не вестися на шантаж Путіна, якого президент США правильно назвав убивцею», - каже Ставрідіс.
Це означає надати Україні більше наступальної зброї і відповідну підготовку українських збройних сил безпосередньо Європейським командуванням США. Це також означає відправлення морських військових кораблів США у Чорне море (Пентагон цього тижня переміщує пару есмінців із Середземного моря через Босфор, що заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков назвав «надзвичайно провокаційною дією»).
Не менш важливим буде запровадження додаткових санкцій проти Росії загалом і побратимів Путіна, зокрема, у відповідь на хакерські атаки SolarWinds та отруєння опозиціонера Олексія Навального.
Крім того, необхідне продовження взаємодії НАТО з Україною, включаючи надання Плану дій щодо членства на шляху вступу до альянсу. Досить обнадійливою новиною стало те, що міністр оборони США Ллойд Остін повідомив про розміщення в Німеччині додаткових військовослужбовців, що скасує заплановане скорочення військової присутності, про яку говорила адміністрація колишнього американського президента Дональда Трампа.
Проблема російської агресії стосується не лише України, а й усього світу. Китай, безумовно, спостерігає за реакцією Заходу у Східній Європі, оскільки США одночасно прагнуть зберегти незалежність Тайваню, на який претендує Пекін. Америці та її союзникам потрібно твердо реагувати на російську мобілізацію поблизу українського кордону. Поступатися – завжди погана ідея, коли «хуліган» починає порушувати правила, резюмує видання.
Росія стягує війська до кордону з Україною під виглядом підготовки до навчань «Захід-2021». Одночасно з цим активізувалися російські контингенти в Білорусі, окупованому Криму, Придністров'ї та акваторії Чорного і Азовського морів. Головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак, виступаючи 30 березня в Верховній Раді, вказав на високу ймовірність російського вторгнення.
Українська військова розвідка повідомила про підготовку росіянами масштабних провокацій, загострення в зоні ООС, спроби розширення зони окупації в Донбасі з можливим вторгненням на інших ділянках.
Європейське командування Армії США привело війська в бойову готовність, посли держав НАТО провели надзвичайну сесію.
Офіційні спікери РФ почали погрожувати Україні «незворотними наслідками» і «початком кінця». Україна провела консультації зі США, Францією, Німеччиною, Туреччиною, Грецією та іншим країнами. Федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель у ході розмови з президентом Росії Володимиром Путіним закликала його до деескалації, але в Кремлі про це промовчали.
9 квітня відбулась серія телефонних розмов між держсекретарем США і керівниками МЗС України, Німеччини та Франції. Ентоні Блінкен закликав Німеччину і Францію активніше підтримувати Україну. А також запевнив, що ескалація агресії проти України призведе до серйозних наслідків для Росії.
Держави-члени ОБСЄ засудили дії Кремля. Керівники МЗС G7 закликали Росію припинити провокації на кордоні, а також відзначили стриманість України.
13 квітня президент США Джо Байден під час телефонної розмови з Володимиром Путіним закликав його до деескалації та запропонував зустрітися найближчими місяцями.