Багатомісячне дослідження успішної оборони Києва українськими військовими ґрунтується на великих інтерв'ю з більш ніж 100 людьми, у тому числі з багатьма вищими політичними та військовими лідерами країни. The Washington Post надає деякі ключові висновки:
1. Напередодні війни українські політичні діячі применшували можливість повномасштабного російського вторгнення, але українські військові вели важливі приготування.
Українські військові почали готуватися за кілька тижнів, переміщуючи техніку та персонал із баз у поля — критичний крок, який дозволив силам пережити початковий шквал російських авіаударів.
Тим не менш, деякі високопосадовці українських збройних сил, у тому числі командувач, який відповідає за оборону Києва, сумнівалися, що Росія почне повномасштабне вторгнення, включаючи штурм столиці, і вважали, що бойові дії, ймовірно, обмежаться сходом України.
2. Росія безпосередньо і через посередників намагалася добитися капітуляції українського уряду у перші години війни.
За словами Єрмака, незабаром після початку вторгнення заступник глави адміністрації Кремля Дмитро Козак зателефонував голові адміністрації Зеленського до Андрія Єрмака і зажадав від України капітуляції. Єрмак вилаявся на нього і повісив слухавку.
Міністр оборони Білорусі зателефонував своєму українському колегі Олексію Резнікову та представився емісаром міністра оборони Росії Сергія Шойгу. За словами Резнікова, білоруський чиновник запропонував вести переговори щодо капітуляції перед Росією. Резніков сказав йому, що єдина капітуляція, яку він вестиме, буде капітуляція Москви.
3. Президент України Володимир Зеленський був не проти піти у відставку або залишити Київ, якщо це покладе край війні.
У перші години війни, коли західні офіційні особи закликали його евакуюватися, Зеленський сказав їм, що з радістю піде у відставку, якщо це покладе край війні. Він сказав, що не турбується про втрату своєї посади, але просто вважає, що його відхід лише допоможе росіянам досягти своєї мети та погіршить становище українців.
"Я не намагаюся утримати владу", - сказав Зеленський, пояснюючи це західним чиновникам. "Якщо питання в тому, що я піду, і це зупинить кровопролиття, то я тільки за. Я піду прямо зараз. Я не для цього пішов у політику - і я піду, коли ви скажете, якщо це зупинить війну".
Хоча він вважав, що деякі західні чиновники справді стурбовані його особистою безпекою, Зеленський також підозрював, що деякі з його іноземних співрозмовників просто хотіли, щоб конфлікт закінчився якнайшвидше, а його адміністрація фактично здалася Росії.
4. Єрмак, голова Адміністрації Президента України, використав жахливі фотографії війни, щоб переконати партнерів.
Єрмак сказав, що надсилав фотографії вбитих мирних жителів та зруйнованих будівель на особисті мобільні телефони високопосадовців у всьому світі, зокрема Джейку Саллівану, раднику Білого дому з національної безпеки, та Карен Донфрід, помічниці держсекретаря у справах Європи та Євразії.
"Зізнаюся, це були жахливі фотографії, які не давали мені спати ночами", — сказав Єрмак. "Дев'яносто відсотків людей, які їх отримали, відреагували, передзвонили і почали робити ще більше".
5. За кілька днів у середині березня у українських сил, які обороняли Київ, майже повністю закінчилися артилерійські боєприпаси.
Коли вони відбили початкову атаку Росії на Київ, українські сили почали вичерпувати артилерійські снаряди радянських часів, досягнувши критичного моменту в середині березня.
Оскільки Вашингтон припускав, що Росія швидко захопить Україну, офіційні особи США підготували систему постачання переносних озброєнь, таких як "Стінгери" та "Джавеліни", які могли бути використані підпільним опором, і не зосередилися на постачанні великого артилерійського обладнання та боєприпасів. Це викликало "бійку" після того, як українська оборона перевершила очікування Вашингтона, сказав високопосадовець міністерства оборони США.
Раніше повідомлялося, чому українська армія не повинна поспішати відвоювати всю Херсонську область. Українські війська мають зберігати холоднокровність на херсонському напрямі.