Більшість людей запам’ятають 2025 рік як час похмурості й розчарування всередині країн, а також воєн, потрясінь і небезпек у світі. Справді, за останні роки було небагато періодів, коли звичні основи здавалися настільки крихкими, а післявоєнний порядок у Європі — настільки під загрозою.
Втім, західні лідери не повинні відмовлятися від завдання відновлення союзів і стримування агресорів. Атлантичний альянс, світова торгівля, демократичні інститути й навіть міжнародні кордони були серйозно похитнуті. Війни в Україні та Газі, громадянська війна в Судані, повені й інші стихійні лиха призвели до загибелі та каліцтва мільйонів людей. Однак ціна миру у світі надто висока, щоб відмовлятися від активної участі у міжнародних справах, зазначає редакційна колегія газети The Times.
З першого ж моменту інавгурації на другий термін президент США Дональд Трамп поринув у вир активних дій: підписував укази, брався за опонентів, розпочинав дипломатичні зусилля для завершення конфліктів у Газі та в Україні, висував претензії на Канаду й Гренландію, завдавав ударів по іранських ядерних дослідницьких об’єктах, топив венесуельські судна, які нібито перевозили наркотики, та погрожував повномасштабним вторгненням у країну.
Його ініціативи й пріоритети швидко змінювалися, часто суперечили одне одному, нерідко дратували союзників, але водночас інколи відкривали шлях до прориву в проблемах, які здавалися безвихідними.
В одному питанні зокрема Трамп спричинив глобальні політичні й економічні потрясіння, підвищивши мита США на широкий спектр імпорту як від союзників, так і від опонентів. Частина цих заходів мала відверто прагматичний характер і змусила європейських партнерів сісти за переговори та піти на поспішні, хоч і неохочі, поступки. Інші кроки були більш явно політичними та репресивними.
Погрози Трампа на короткий час призвели до перспективи запровадження 100-відсоткових мит на китайський імпорт, а Китай у відповідь швидко пригрозив заблокувати експорт рідкісноземельних металів та інших товарів, життєво важливих для промисловості США. Усі ці протистояння були частиною боротьби між двома державами.
Світові ринки зазнали збоїв, довіра інвесторів похитнулася, економіки середніх держав, зокрема Британії, зазнали побічних збитків, натомість Китай вийшов із ситуації з більшою впевненістю у своєму глобальному статусі.
Інші уряди також зазнали власних потрясінь. Президент Макрон призначив Себастьяна Лекорню прем'єр-міністром Франції у вересні, намагаючись вийти з глухого кута в Національній асамблеї щодо бюджету, і через місяць після його швидкої відставки призначив його знову. Фрідріх Мерц у травні замінив на посаді канцлера Німеччини Олафа Шольца, покладаючи надії на більш стабільний коаліційний уряд, але німецька економіка все ще перебуває в стані застою.
Інші країни зазнали більш бурхливих змін. Студентське повстання в Непалі змусило піти у відставку маоїстського прем’єр-міністра; молодь повалила уряд Мадагаскару та відіграла помітну роль у післявиборчих протестах у Танзанії. Президента Південної Кореї Юн Сок Йоля заарештували після протестів проти його раптового запровадження воєнного стану.
У травні Індія й Пакистан провели військові сутички, а в липні Камбоджа та Таїланд розпочали прикордонні зіткнення. Натомість у більш мирний спосіб у травні конклав у Ватикані обрав нового Папу — американця Лева XIV.
В Україні все ще тривають бойові дії. Трамп провів саміт на Алясці з президентом Росії Владіміром Путіним, який приніс мало результатів і звинувачення в тому, що ним маніпулювала Москва. Його попередня публічна суперечка з президентом Зеленським і мирний план, який передбачав значні поступки Москві, викликали занепокоєння серед союзників по НАТО і призвели до проведення кількох екстрених самітів у Вашингтоні та Європі.
У Газі Трамп успішно домігся припинення ізраїльських бомбардувань, звільнення ізраїльських заручників, відновлення допомоги та проведення короткого саміту в Газі, хоча подальших кроків у напрямку повного мирного плану зроблено не було.
"Отже, наприкінці року з'явилися проблиски надії на мир як у Газі, так і в Україні. Якщо так, то наступний рік буде безпечнішим попри потрясіння 2025 року", — підсумувала редакційна колегія.
Нагадаємо, 24 грудня президент України Володимир Зеленський вперше офіційно перерахував 20 пунктів потенційного мирного договору для завершення війни. Усі вони — не нові. ZN.UA вже аналізувало ці пропозиції у матеріалі редакторки відділу зовнішньої політики Тетяни Силіної ""Новий" "мирний план Трампа": до чого примушують Україну. Аналіз чотирьох документів".