НАТО розробляє кілька "сухопутних коридорів" для перекидання американських військ і бронетехніки до лінії фронту в разі великої європейської наземної війни з Росією. Американські солдати висаджуватимуться в одному з п'яти портів і прямуватимуть заздалегідь спланованими логістичними маршрутами, щоб протистояти можливому нападу з боку Москви, повідомили офіційні особи в інтерв'ю The Telegraph.
Це відбувається на тлі попереджень вищого керівництва Альянсу про те, що західні уряди повинні підготуватися до конфлікту з Росією протягом наступних двох десятиліть. Логістичні маршрути стали ключовим пріоритетом після того, як лідери НАТО на саміті у Вільнюсі, Литва, минулого року домовилися про підготовку 300 тисяч військовослужбовців для захисту Альянсу.
Плани передбачають, що американські війська будуть висаджуватись в голландських портах перед тим, як сісти на потяги, що перевезуть їх через Німеччину і далі до Польщі. У разі російського вторгнення в НАТО, американські війська будуть перекинуті до порту Роттердам, а потім відправлені на схід.
Також вживаються заходи з розширення маршрутів до інших портів, щоб гарантувати, що наземна лінія зв'язку не буде перервана московськими військами. Якщо сили НАТО, які увійдуть з Нідерландів, потраплять під російські бомбардування або будуть зруйновані північноєвропейські порти, Альянс переорієнтується на порти в Італії, Греції та Туреччині.
З італійських портів американські війська можуть бути перекинуті суходолом через Словенію, Хорватію до Угорщини, яка межує з Україною. Аналогічні плани існують щодо транспортування військ з турецьких і грецьких портів через Болгарію і Румунію, щоб досягти східного флангу Альянсу.
Також розробляються плани транспортування військ через порти на Балканах, а також через Норвегію, Швецію і Фінляндію. Порти на півночі Європи, такі як Нідерланди, Німеччина і країни Балтії, вважаються особливо вразливими до російських ракетних атак.
Раніше журнал The Economist зазначав, що швидке переміщення техніки в Європі має вирішальне значення для стримування Росії. Покращення військової мобільності в Європі стало пріоритетом як для НАТО, так і Європейського Союзу.