Менші ніж через два роки після "Революції гідності" в Україні місцеві вибори віддали владу в південних і східних регіонах колишнім поплічникам президента-втікача Віктора Януковича. Голосування також створили націоналістичні фракції у деяких регіональних радах, зокрема в і в столиці.
Вибори також підтвердили зростання недовіри до політичного класу, який лише частково був переформатований революцією, і показали розчаровану націю, яка досі поділена на Схід і Захід.
Про це на сторінках Bloomberg View пише оглядач Леонід Бершидський, нагадуючи, що місцеві вибори були дуже важливим кроком для України. Президент Петро Порошенко оголосив децентралізацію країни, яка передбачає передачу частину політичної влади і бюджету локальним органам самоврядування. Таким чином Україна повинна була б позбутися радянського спадку жорсткого контролю зі столиці і збудувати вертикаль влади з низу до верхівки. Це хороша ідея.
Але поки олігархи і корумповані місцеві чиновники залишаються на своїх позиціях, країна ризикує скотитися до середньовічного феодалізму. І вибори зробили цей ризик очевидним.
Рік тому, результати перших пост-революційних виборів в Україні були варті похвали: залишки "Партії регіонів" Януковича були майже знищені. "Опозиційний блок" здобув перемогу лише в російськомовних східних регіонах. Але загалом він отримав менше 10% підтримки і фактично лишився без впливу. Націоналістична партія "Свобода" не потрапила в парламент, що стало ознакою того, як українці відштовхують ксенофобію і радикальність. Перемога партій прем'єр-міністра Арсенія Яценюка і президента Петра Порошенка стала підтвердженням, що їхні обіцянки щодо реформ отримали підтримку, так само як і орієнтування на Захід.
Але цей ентузіазм зник на тлі того, як українська економіка скоротилася, олігархи і корумповані бюрократи пересварилися, а Луганськ і Донецьк лишилися в руках проросійських бойовиків. Партія Яценюка цього разу навіть вирішила не йти на вибори, боячись скандальної поразки. У політичної сили Порошенка залишилося дуже мало союзників, щоб консолідувати підтримку влади на регіональному рівні. Йому довелося йти на сумнівний союз із колишніми членами "Партії регіонів", щоб здобути підтримку у російськомовних областях.
Підрахунок голосів все ще триває, але вже зрозуміло, що "Опозиційний блок" і інші уламки "Партії регіонів" покращили свої позиції у порівнянні з минулим роком. Це не означає розворот до Росії. "Партія регіонів" була проросійською лише тоді, коли це було потрібно її лідерам. Але українці, схоже, проголосували за ті ж старі корумповані еліти, які керували країною останні 25 років, демонструючи, що вони мало довіряють реформістській риториці уряду.
Це особливо очевидно у важливих економічних і виробничих центрах: Харкові, Одесі і Дніпропетровську. У Харкові переміг колишній союзник Януковича з кримінальним минулим. В Дніпропетровську в другому турі за посаду мера будуть боротися політики, обоє з яких протистоять Порошенку, а в Одесі кандидати від губернатора Михеїла Саакашвілі програли політичну гонку.
На Заході України радикальна партія "Свобода" зміцнила свої позиції в місцевих радах, зокрема у Львові. Крім того, вона несподівано здобула підтримку 10% голосів у Києві. Ці результати створюють загрозу, що націоналісти будуть тиснути на Порошенка, якщо він пом'якшить своє ставлення до проросійських терористів в Донбасі.
Щоб зберегти видимий контроль над новою місцевою владою, Порошенку і його команді доведеться домовлятися з олігархами, місцевими баронами, націоналістами і популістами. Це приборкає контрольований хаос в країні. Стане також складніше виконати вимоги МВФ для отримання нових кредитів. А викорінення корупції тепер виглядає далекою перспективою в кращому випадку.
Українська хаотична демократія вберегла країну від жорстокого і "стабільного" тоталітаризму, який панує в Росії. Але корупція лишається клеєм, який тримає в купі політично, економічно і культурно розділену країну. Західні спостерігачі кажуть, що вибори в цілому "показати повагу до демократичних процесів". Аж ніяк! Вони вказали на домінування потужних фінансових груп над виборчим процесом і на той факт, що висвітлення усієї кампанії було оплачене.
Не дивно, що українці не дуже охоче пішли на дільниці. Явка на рівні 46,6% може бути прийнятною для відповідності європейським і американським стандартам щодо місцевих виборів. Але, як вказав коментатор Леонід Швець, байдужість половини виборців у пост-революційній Україні вказує на "тотальну недовіру до тих, хто забезпечує політичні послуги".
Мабуть найкращим символом недовіри і відновлення поділу в країні стало те, що на виборах до Одеської міської ради переміг Дмитро Палпатін. Його прізвище може здатися знайомим, тому що він його змінив, взявши ім'я злого імператора із "Зоряних воєн". Новообраний одеський депутат працює на посаді "імператора" в компанії Palpatin Finance Group. А чому б і ні? Для багатьох виборців політика в країні здається чимось фантастичним, як "у далекій-далекій галактиці".
Тим часом, ЄС визнав вибори в Україні демократичними. При цьому в Брюсселі наголошують, що вибори проходили в складній політичній і економічній обстановці, а в зв'язку з російською анексією Криму і захопленням частини території Донецької і Луганської областей не змогли проголосувати 5 млн осіб.
25 жовтня в Україні відбулися місцеві вибори, явка на яких склала 46,62%. Комітет виборців України зафіксував понад 1500 порушень виборчого законодавства, більшість з яких, тим не менш не здатні вплинути на результати.