Слідство у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета проігнорувало факт зізнання у вбивстві людини з оточення ексміністра доходів і зборів Олександра Клименка.
Журналісти проєкту « Заборона » провели власне розслідування резонансного вбивства, в якому звинувачують музиканта, дитячого кардіохірурга і військового медика.
«Імовірний організатор не має відношення до волонтерів АТО, але тісно пов'язаний з колишнім керівництвом України, яке повтікало до Москви. А мотив не збігається з озвученим поліцією цієї зими (дестабілізація ситуації в країні - ред.)», - йдеться в матеріалі.
За даними журналістів 8 серпня 2016 року до управління столичної поліції звернулася переселенка з Донецька Марина Мацюк. Вона розповіла про розмову зі своїм давнім знайомим Максимом Зотовим (як доказів жінка назвала його адресу в Донецьку).
За словами Мацюк, 21 або 22 липня, коли вона сиділа на лавочці неподалік свого будинку в Маріуполі, до неї підійшов Максим Зотов і запитав, чи бачила вона, як він «убив Шеремета». Мацюк відповіла, що не вірить йому. Зото, відповів, що та «має пишатися ним» і показав фотографію в телефоні, на якій були зображені дві дівчини.
Зотов стверджував, що був з однією з них, коли вибухнув автомобіль, в якому їхав журналіст. З ким саме, не сказав.
Свідок стверджувала, що Зотов просив її «не їхати в Київ» і пропонував 50 тисяч доларів за мовчання. А також говорив, що «їй все одно ніхто не повірить».
Журналісти отримали копії допиту Марини Мацюк, що підтверджують, що розмова в поліції дійсно відбулася.
29 липня Мацюк побачила відео, на яке потрапив момент закладання вибухівки під машину Шеремета. Чоловік на відео здався їй дуже схожим на Зотова. До того ж, за її словами, Зотов завжди носить бейсболку, як і невідомий з ролика.
Але поліція не стала перевіряти свідчення Мацюк і відмовилася від подальшої розробки цієї версії.
Уродженець Донецька Максим Зотов одружений на Ользі Епіль - представниці впливового донецького клану, який підтримував дружні відносини з братами Клименками.
Голова сімейства входив до наглядової ради пов'язаної з Клименком страхової фірми «Юнісон-Гарант», сам ексміністр використовував підконтрольний Епілю банк «Капітал» для відмивання грошей.
Ці та інші компанії, а також сам Михайло Епіль, були фігурантами справи про «податкові майданчики» Клименка - структури, що дозволили родині Віктора Януковича отримати мільярди гривень незаконного відшкодування ПДВ.
Що ж пов'язувало Клименка з журналістом Шереметом? Міністр-втікач був неформальним власником «Радіо «Вєсті», де працював Павло Шеремет. За місяць до вбивства він їздив у Москву на переговори з Клименком.
Головний редактор «Української правди» Олена Притула розповіла, що Шеремет домовлявся про призначення головним редактором «Вєстєй», що дозволило б припинити спроби політика-втікача використовувати радіостанцію як рупор свого повернення в українську політику.
Журналісти «Заборони» стверджують, що Клименко просив журналіста придумати план повернення в Україну. З цією метою в 2015 році ним була створена партія «Успішна країна», планувалося і залучення в кампанію медіахолдингу «Вєсті».
Але переговори виявилися невдалими, а невдовзі після повернення Шеремета з Москви головним редактором «Радіо «Вєсті» була призначена Ірина Гаврилова.
Поліція розглядала можливу причетність Олександра Клименка і його цивільної дружини Ольги Семченко (очолювала медіахолдинг) до вбивства журналіста, але відмовилася від подальшої розробки версії.
«Контакти Шеремета з Клименком у Росії виглядали для слідства підозріло, проте цю версію правоохоронці не змогли перевірити через відсутність спільної роботи з російським слідством», - коментує таке рішення офіційний представник МВС Артем Шевченко.
Водночас за версією адвоката Клименка Юрія Захарченка, у своєму розслідуванні журналісти нібито схиляють читачів до думки, що його підзахисний причетний до вбивства Шеремета. За його версією, причетність Клименка до злочину є надуманою. Захарченко заявив, що це порушує право його підзахисного на повагу честі та гідності, а також шкодить діловій репутації Клименка. Адвокат також стверджує, що журналістське розслідування нібито має політичну мету.
2 липня у пресслужбі Національної поліції заявили, що справа Шермета готова до передачі в суд. На початку червня голова МВС Арсен Аваков заявив про те, що частину матеріалів справи Шеремета вже передали до суду. Зокрема, йдеться про матеріали, де фігурують Яна Дугарь, Андрій Антоненко та Юлія Кузьменко.
12 грудня 2019 року керівництво поліції повідомило, що у вбивстві Шеремета підозрюють дитячого кардіохірурга і волонтерку Юлію Кузьменко, рок-музиканта і бійця ССО Андрія Антоненка і військового медика Яну Дугарь. За версією слідства, мотивом вбивства була "дестабілізація суспільно-політичної ситуації". Вірогідних замовників у поліції назвати не змогли.
Під час слідства журналісти, правозахисники і громадські активісти неодноразово вказували правоохоронцям на хибність доказової бази, на якій ґрунтуються обвинувачення.
Журналіст Павло Шеремет трагічно загинув 20 липня 2016 року внаслідок підриву автомобіля. Вибух стався о 7:45 ранку, коли журналіст виїхав з дому і проїхав кілька десятків метрів, на розі вулиць Богдана Хмельницького та Івана Франка в Києві.