14 січня президент Володимир Зеленський підписав закон "Про внесення змін у деякі закони України щодо вдосконалення освітньої діяльності у сфері вищої освіти" № 392-їх, прийнятий Верховною Радою України 18 грудня 2019 року.
Про це повідомляється на сайті Президента України.
Закон має на меті врегулювання процедури ліцензування освітньої діяльності, вступу на навчання для здобуття вищої освіти, реалізації міждисциплінарних освітніх програм.
Крім того, документ урегульовує питання, що стосуються забезпечення якості вищої освіти, форм здобуття освіти, вимог до керівників закладів вищої освіти, Національної рамки кваліфікацій тощо.
Закон створює умови для зміцнення європейських засад функціонування системи вищої освіти, що сприятиме її зближенню із системами інших країн Болонського процесу, а також збільшенню прозорості, доброчесності, автономії, відповідальності головних учасників освітнього процесу за результат.
Передбачено також створення передумов для більш рівного доступу до освіти та якісного вимірювання результатів навчання завдяки розширенню сфери використання зовнішнього незалежного оцінювання.
Якщо говорити про деталі, то вони такі, пояснює Osvita.ua.
З усіма керівниками вишів, які надалі обиратимуться на посади, будуть підписані контракти із зазначенням цільових показників ефективності (KPI), строками їхнього виконання та механізмами перевірки. Формуванням KPI займатиметься Міністерство освіти і науки на базі програм кандидатів, які ті подаватимуть в пакетах документів на конкурс.
Ліцензування закладів вищої освіти відбуватиметься в режимі онлайн через електронні бази. Це має зробити цей процес прозорим і допомогти уникнути ряду бюрократичних процедур.
Відтепер ліцензуванню підлягає освітня діяльність внз на певному рівні вищої освіти-освітня діяльність за спеціальностями для "регульованих професій". Це означає скасування ліцензування для майже 100 спеціальностей. Серед так званих "регульованих професій" - спеціальності, які передбачають особливо відповідальну роботу, наприклад, юридична сфера, атомна енергетика, медицина, військова служба тощо. Вимоги до освітньої діяльності з підготовки фахівців за спеціальностями посилюються.
Структурні підрозділи внз тепер не можна створювати в містах-мільйонниках. Зокрема, відокремлені структурні підрозділи не можна створювати в Києві, Харкові, Львові, Дніпропетровську та Одесі, а ті, які зараз працюють, повинні бути реорганізовані або закриті до 1 липня 2021 року.
Законодавчі зміни виключають поняття "диплом державного зразка". Тепер виші видаватимуть документи про вищу освіту за зразком, затвердженим вченою радою. Але видавати дипломи навчальний заклад зможе тільки за освітніми програмами, акредитованими Національним агентством з якості вищої освіти, іноземними або незалежними українськими акредитаційними агентствами.
За недотримання академічної чесноти (використання плагіату) студенти будуть нести більше відповідальності. Зокрема, виявлення плагіату, фабрикації або фальсифікації в студентських роботах може стати підставою для скасування рішення про отримання ступеня вищої освіти.
Внз можуть вимагати у абітурієнтів мотиваційні листи.
Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Раніше керівник міністерства освіти Анна Новосадповідомила про намір скоротити кількість вищих навчальних закладів.
"У нас працює близько 300 вузів. Але контингент студентів маленький і до того ж стрімко падає останні десять років. Нам не потрібна така мережа. Тому треба рухатися в напрямку об'єднання і укрупнення університетів. Також треба оптимізувати на них витрати", - повідомила Новосад в інтерв'ю РБК-Україна.
Міністр вважає, що державне фінансування повинно здійснюватися "за результатами діяльності", а не після набору студентів.
Новосад додала, що на вищі навчальні заклади та коледжі держава витрачає близько 19 млрд грн щорічно.