Відома українська парамедик Юлія Паєвська із позивним "Тайра" в інтерв'ю DW розповіла про три місяці у полоні, про те, що допомогло їй не зламатись, а також дала пораду родичам тих захисників України, які досі знаходяться у полоні окупантів.
За словами Тайри, в Донецькому СІЗО вона перебувала в тісній камері разом із 21 жінкою, їх катували. Ніхто з них не мав інформації про сім'ї та дітей.
Утім, попри важкий психологічний та фізичний тиск, більшість з них трималися дуже гідно.
Юлія розповіла, що наразі в полоні у окупантів утримується жінка-медик на сьомому місяці вагітності.
«Я думаю, що у неї все ж таки трохи покращені умови утримання, бо нам не дозволяли вдень навіть сідати, ми мусили стояти. А спати можна було з 10-ї вечора до 6-ї ранку. Але насправді відбій давали пізніше, а будили раніше. Сидіти можна було тільки на маленьких лавочках, де всі 22 жінки не помістяться, там максимум шість худих дівчат можуть сісти. Треба мінятися і постійно перевіряється, щоб ти не сидів. Якщо сідаєш, то тебе карають - спочатку кричать, а далі можуть зайти і щось зробити», — згадує вона.
Жодних умов для нормального існування в полоні не було: за весь час Тайра не мала геть нічого, не те що якихось комфортних для жінки речей.
«У чому я була — це один комплект білизни, одні штани, кросівки і трошки одягу, і все», — говорить Тайра.
Пережити жахи полону і не втратити надії та гідності Юлії Паєвській допомагала інформація про те, що Україна існує, що ми не здалися.
«Усі три місяці дуже-дуже рідко — можливо, раз на два тижні — доходила інформація з театру бойових дій. Я розуміла протягом усіх цих трьох місяців: лінія фронту просунулася, може, на десять кілометрів, тобто практично нічого не змінюється. А далі прийшла інформація, що росіяни відійшли від Києва. І розуміння того, що моя країна настільки звитяжна, настільки крута, що опирається цьому монстру, підтримувало мене. Я також відчувала, що багато людей мене підтримує, я відчувала цю силу. Усім дякую до неба», — каже вона.
Тим, чиї родичі досі перебувають в полоні окупантів, жінка радить зберігати спокій і вірити у повернення. Бо любов, віра і надія у те, що все відбудеться правильно, перетинає будь-які кордони і стіни.
«І довіряйте державі, бо держава не кине. Треба вірити, треба чекати, і Боже збав засуджувати, хоча б на підсвідомому рівні, людину, яка потрапила у полон. Бо обставини бувають дуже різні, ми не маємо права судити тих, хто там. Їх треба любити, чекати і зробити усе, щоб наблизити це повернення», — підсумовує Тайра.
Юлія Паєвська потрапила у полон 16 березня.
17 червня президент Зеленський повідомив про звільнення Тайри з полону.
За кілька днів Тайра записала відео, в якому розповіла про своє перебування у полоні.