Успіх вітчизняного незалежного церковного проекту більше не залежатиме від президента і спікера. У нього вже не буде няньок, які стелять соломку, щойно дитятко похитнеться. Можливо, якусь опіку над ним зберігатиме Вселенський патріархат, але він теж не підтримуватиме нас на кожному кроці. Ми самі маємо побудувати свою церкву. Те, що ми в результаті Собору отримали канонічну церкву й під Різдво отримаємо Томос про автокефалію, - тільки аванс. Завдання ПЦУ - те, заради чого вона створювалася, залишається колишнім - подолати розкол і набути єдності.
Про це у своїй статті для DT.UA пише Катерина Щоткіна. На її думку, подолати розкол - завдання само по собі багатогранне. Самим "об'єднавчим собором" розв'язання проблеми не вичерпується.
"Долати розкол доведеться в найрізноманітніших аспектах церковного й мирського життя. Насамперед - викорінювати розкол у головах. І тих, хто звик визначати власну "істинність" лише щодо чужої "неканонічності", і тих, хто звик жити в розколі й навчився отримувати від цього задоволення й вигоду", - підкреслює експерт.
Детальніше про об'єднання православної церкви в Україні читайте у статті Катерини Щоткіної "На півдорозі до Храму" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".