Практично миттєве підняття рівня води на знижених ділянках акваторії Дніпра нижче Каховського водосховища після підриву ГЕС не залишає шансів на виживання більшості наземних тварин і колоніям більшості видів птахів, заявляє Українська природоохоронна група.
«Популяціям деяких видів за один день 6 червня було завдано можливо більший удар, ніж за останні 100 років", – наголошують екологи.
Зокрема, під загрозою існування опинилися рідкісні мурахи Ліометопум звичайний, можливе повне знищення Тапіноми кінбурнської, затоплені 70% світової популяції мишівки Нордмана, що може призвести до її зникнення в майбутньому. Також знищено до 50% популяції сліпака піщаного, ємуранчика Фальц-Фейна. Ці тварини, а також гадюка степова та полоз жовточеревий не зможуть врятуватись у бурхливому потоці.
Також у зону затоплення потраплять і будуть знищені місця гніздування водно-болотних та прибережно-водних птахів, які саме вивели пташенят.
«Деякі птахи, зокрема, чаплі та чепури, коровайки, крячки, качки, погоничи, пастушок, лиска та водяна курочка, лебідь-шипун втратять свої гніздові колонії, проте зможуть відновити свою чисельність за 3-7 років. Більше часу (5-10 років) знадобиться на відновлення чисельності низки хижаків», – прогнозують фахівці.
Внаслідок підтоплення загинуть і рослини південноукраїнського краю, серед яких багато видів, що мають дуже локальне поширення саме у цьому регіоні. Ідеться передусім про рослини, характерні для піщаних екосистем, для яких навіть підняття рівня ґрунтових вод може бути згубним.
Унаслідок підтоплення скоріш за все загине частина березових і дубових лісів, у тому числі і одні з найбільших дубів-велетнів Херсонщини, що ростуть у Збур’ївському лісництві неподалік від берега Дніпра.
«Затоплення призведе до значного підняття рівня ґрунтових вод в усьому південному регіоні України. Це означатиме не лише збільшення вологи у ґрунті, але й засолення, згубне для рослинності. Наприклад, унаслідок нього можуть остаточно зникнути як реліктові залишки природних лісів (літописна Гілея), так і створені в минулому штучні ліси на дніпровських пісках. У майбутньому це може розширити зону негативного впливу підтоплення ще на 15-20 тисяч гектарів», – кажуть науковці.