В Україні сьогодні налічується майже 4,9 млн внутрішньо переміщених осіб, з яких половина досі отримує фінансову допомогу від держави. При цьому з останніх працевлаштовані лише 530 тисяч людей. Яка ситуація з працевлаштуванням ВПО розповіла в інтерв’ю ZN.UA заступниця міністра соцполітики Дарія Марчак, з якою поговорив Віктор Конєв.
«Ми продовжуємо фінансову підтримку ВПО, але водночас стимулюємо тих, хто отримує соціальну допомогу від держави, починати думати про фінансову самостійність. У листопаді минулого року було ухвалено постанову (№1226), яка переконфігурувала дизайн програми соціальних виплат. Їх розмір не змінився, але працездатні члени переміщених родин мають стати на облік у центрі зайнятості й або працевлаштуватися, або отримати грант для відкриття власної справи, стати ФОП, тобто докласти зусиль для набуття джерела доходу та виходу зі складних життєвих обставин. У січні цього року ми ухвалили постанову №94, що продовжує виплати для ВПО, які найбільше потребують фінансової підтримки. Водночас механізм виплат далі поєднаний зі стимулюванням ВПО до працевлаштування. Намагаємося тим самим сприяти родині в тому, щоб вона знайшла дохід і, відповідно, налагодила життя та інтегрувалася в громаду, яка їх приймає», – заявила Марчак.
За її словами, станом на лютий 2024 року грошову допомогу від держави отримують 2,5 мільйона ВПО. Тобто приблизно половина від загальної кількості, або дві третини тих, хто перемістився після початку повномасштабного вторгнення РФ. Із цих двох із половиною мільйонів осіб понад 1,3 мільйона є працездатними. Проте, як додала Марчак, працевлаштувалися лише 530 тисяч.
«Для нас це виклик. Люди не мають власного заробітку, не створюють доданої вартості для економіки, не сплачують податків. Така ситуація, крім усього іншого, зменшує ресурс для фінансування ЗСУ. Також це означає, що в людей немає власних джерел доходів і вони потребують соціальної підтримки. Тобто знижуються доходи бюджету й зростають витрати. Звісно, ми зацікавлені в тому, щоб люди працювали й згодом ставали незалежними від фінансової підтримки держави», – додала заступниця міністра соціальної політики.
За словами Марчак, сьогодні в Україні спостерігають значний дефіцит кадрів. При чому згідно з оцінками Мінекономіки, в майбутньому цей дефіцит збільшиться до 4,5 млн людей.
«Але є інша проблема: невідповідність попиту та пропозиції на ринку праці. Тому одне з основних завдань, які потрібно вирішити, — перенавчання та перекваліфікація тих ВПО, компетенції яких нині не затребувані на ринку праці. Над цим уже активно працюють наші колеги з Мінекономіки та Міносвіти», – додала Марчак.
Водночас заступниця міністра погодилась, що є ризик відмови деяких людей від роботи через низьку зарплатню. Адже якщо виплати для ВПО становлять дві тисячі гривень на дорослу людину, три тисячі – на дитину, і родина з чотирьох осіб отримує допомогу від держави в розмірі десять тисяч, а заробітна плата в регіонах — приблизно 10–12 тисяч, треба буде подумати: чи стояти біля конвеєра по 12 годин на добу за такі гроші, чи знайти неофіційний приробіток.
«Так. Такий ризик є. Тому для держави вкрай важливо стимулювати офіційне працевлаштування тих, хто втратив роботу. І на це спрямована значна частина наших зусиль, зокрема й прив’язка надання виплат і працевлаштування ВПО працездатного віку, не зайнятих доглядом за членами своїх родин», – заявила Марчак.
За її словами, згідно з постановою Кабінету міністрів №94, з 1 березня автоматично продовжать ще на шість місяців виплати тим ВПО, які не можуть працювати, тобто пенсіонерам, особам з інвалідністю I і II груп, дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківської опіки. Якщо члени родини можуть працювати, така родина теж зможе надалі отримувати виплати. Необхідна умова — в цій родині є діти, а її працездатні члени вже працюють або встали на облік у центрі зайнятості, або зайняті доглядом за членом своєї родини. Таким чином в Мінсоцполітики хочуть побачити, скільки ВПО працевлаштуються або встануть на облік у центрі зайнятості й водночас отримають право на продовження виплат.
«Філософія нашого міністерства — не компенсувати довічно втрачені доходи родини, а допомогти кожній родині реінтегруватися, знайти роботу. Пов’язування інструментів соціальних виплат із інструментами стимулювання певної соціальної поведінки та соціальними послугами (такий ось трикутник) — це європейська практика», – додала Марчак.
Водночас заступниця міністра соцполітики не дала чіткої відповіді на питання, чи має міністерство розрахунки або припущення, скільки в країні ВПО, які не реєструються, щоб уникнути мобілізації, й отримують доходи «чорним кешем».
«У нас є статистика, скільки ВПО працевлаштовані, і я її озвучила. Крім того, ми зробили критерієм отримання допомоги для ВПО фінансово-економічну ситуацію в конкретній родині. І якщо родина має значні суми на депозитах або інвестиції в ОВДП, або може дозволити собі дуже дорогі покупки в період отримання допомоги (нові автомобілі, наприклад), або має кілька об’єктів житлової нерухомості, які не постраждали від війни, — виплати такій родині припиняються», – сказала Марчак у відповідь на питання.
За словами Марчак, близько 3,6 млн із загального числа ВПО, які покинули свої домівки після 24 лютого 2022 року. Тоді як у країнах Євросоюзу та Північної Америки сьогодні перебувають близько 3,9 мільйона українців, які рятуються від війни. При цьому не всі ВПО сьогодні досі отримують фінансову допомогу від держави.