Заступник міністра освіти і науки України Інна Совсун вважає, що бюрократизм управлінського апарату та інертність працівників освіти гальмують реформи в даній сфері. Про це заступник міністра повідомила в інтерв'ю "Голосу Америки".
Совсун порівняла роботу реформатора в міністерстві з їздою на несправному велосипеді: "Велосипед у вигляді міністерства і управлінського апарату, який нам дістався, все ще поламаний".
Заступник міністра зазначив, що закон "Про вищу освіту" був одним з перших реформаторських законів, прийнятих Верховною Радою за ініціативою уряду, однак, щоб його положення запрацювали, доводиться доккладати чимало зусиль.
Совсун вважає, що бюрократизм всередині міністерства і уряду в цілому створює чимало проблем на шляху реформування освіти
"Робота в міністерстві пов'язана з узгодженням величезної кількості документів з іншими міністерствами, всередині міністерства. Це створює більше проблем, ніж тиск олігархів", − зазначила заступник міністра.
Крім того, суттєвою проблемою є нерозуміння академічною спільнотою прогресивних реформ.
"Коли ми приїжджому в університети і я кажу, що постанови попередніх міністерств про встановлення переліку обов'язкових предметів скасовані, більшість професорів дивуються: "Це ж буде безлад, ми втратимо якості в освіті", − повідомила Совсун.
Професор Роман Черніга у своїй статті для ZN.UA "Коли професор в Україні стане гордістю вітчизняної науки?" констатує кризу української академічної науки та системи вищої освіти. Згідно з даними, які наводяться в матеріалі, лише два українських вищих навчальних заклади (КНУ ім. Тараса Шевченка і ХНУ ім. Ст. Каразіна) за науковим показниками відповідають мінімальним міжнародним стандартам, а відсутність конкурентного середовища призвело до нівелювання цінності не тільки вищої освіти, але і наукових ступенів і звань.