Розслідування справи про напад, через який померла херсонська активістка Катерина Гандзюк, та доведення справи до суду, на жаль, є винятком в правоохоронній та судовій практиці України, оскільки ані до, ані після нападу на громадську діячку жодна зі справ не закінчилася вироком суду. Однак і у цій справі винуватці можуть понести покарання не в повній мірі, пише у своєму матеріалі для ZN.UA «Справа Катерини Гандзюк. Як брак суддів в Україні допомагає уникати відповідальності» Тетяна Безрук.
Журналістка зазначає, що довести справу до суду вдалось, насамперед, завдяки друзям Катерини, які створили ініціативу «Хто замовив Катю Гандзюк?» і постійно нагадували правоохоронним органам про необхідність справедливого завершення слідства. Однак це чи не єдина гучна та резонансна справа в історії незалежної України, коли і виконавці, і посередники, і організатори отримали вироки.
Так, у 2019 році суд засудив чотирьох виконавців та одного організатора нападу на Катерину, коли її облили кислотою біля підїзду, на строк від трьох до шести років. Але лише у 2023 році Дніпровський суд Києва виніс вирок і колишньому голові Херсонської обласної ради Владиславу Мангеру та його помічнику Олексію Левіну – їх визнали винними у замовленні та організації нападу на активістку, що спричинило її смерть.
Обох засудили до десяти років ув’язнення, але через критичну ситуацію із браком суддів та можливістю проведення судових засідань обоє можуть вийти на волю вдвічі швидше – у 2028 році, коли закінчиться термін давності справи.
Суть в тому, що адвокати обвинувачених подали в суд апеляційну заяву, в якій оскаржують вирок. І якщо перше засідання в апеляції відбулося у листопаді 2023 року, то наступне лише у лютому 2024 року. А в червні справу почали розглядати з початку, оскільки один із суддів пішов у відставку.
«Ми там, де були і рік тому. В цьому найбільша проблема. Бо час іде. Якби її розглядали кожного дня чи тижня, систематично і без затягувань, без перерв на повітряну тривогу, є надія, що встигнемо до того моменту, поки не вийдуть строки, щоб винні понесли покарання», - прокоментував ситуацію батько загиблої Катерини Віктор Гандзюк.
Суть в тому, що Владиславу Мангеру та Олексію Левіну винесли вирок за статями, які Кримінальний кодекс характеризує як тяжкі. Такі злочини в Україні розслідують десять років.
«Якщо десять років минули і досі йде слідство чи судовий розгляд, то людину не можуть притягнути до кримінальної відповідальності», - вказує Безрук.
Вона зазначає, що в разі, коли до липня 2028 року, через 10 років після злочину, апеляційний суд з якихось причин не встигне винести рішення, Мангер і Левін, які зараз перебувають у СІЗО, можуть не понести покарання.
«Апеляційний суд може підтримати рішення Дніпровського суду Києва і визнати їх винними або ж сказати, що вони не винуваті. Але якщо виходять десять років, які відведені на розгляд, то адвокати можуть подати до суду клопотання про закриття справи, бо закінчилися строки притягнення до відповідальності», - підсумовує авторка.
До того ж вона вказує, що поки триває розгляд апеляції, винуватців так і не переміщують до колонії для відбування покарання, а утримують в слідчому ізоляторі.