Неможливо поновити кримінальні провадження щодо незаконного збагачення, які були кваліфіковані за визнаною неконституційною статтею 368-2, включаючи й механізм цивільної конфіскації. Про це йдеться у повідомленні Національного антикорупційного бюро у Facebook.
Також у НАБУ зазначають, що під дію нового закону про незаконне збагачення підпадають, як і раніше, топ-посадовці, судді, керівники держпідприємств тощо. Також перелік доповнили керівником Офісу президента, його першим заступником та посадовцями патронатної служби, крім тих, хто виконує свої обов'язки на громадських засадах, а також помічниками суддів.
Кримінальна відповідальність за незаконне збагачення наступає, якщо посадовець незаконно набув у власність активів на 6500+ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (зараз 6,243 млн грн). Йдеться як про безпосереднє володіння активами, так і через третіх осіб. Якщо фактичні доходи перевищують законні лише на 500+ прожиткових мінімумів (близько 1 млн грн), такі активи можуть визнати необґрунтованими та стягнути у дохід держави.
Вказується, що антикорупційні органи досліджуватимуть активи, набуті у власність лише після набрання чинності відповідної статті – з 28 листопада 2019 року. Термін позовної давнини щодо необґрунтованих активів становить чотири роки від дня набуття таких активів. Позов можуть подати лише щодо статків, набутих з 28 листопада.
Нагадаємо, Конституційний суд скасував кримінальну відповідальність за незаконне збагачення 26 лютого, під кінець каденції п'ятого президента Петра Порошенка. Суд визнав статтю 368-2 Кримінального кодексу неконституційною і такою, що суперечить принципу презумпції невинності.
Подання до КСУ щодо конституційності статті про незаконне збагачення 12 грудня 2017 року подали 59 народних депутатів – членів фракцій "Народного фронту", "Блоку Петра Порошенка", "Радикальної партії Олега Ляшка", "Опозиційного блоку", груп "Відродження" і "Воля народу".
Кримінальна відповідальність за незаконне збагачення була однією з вимог Плану дій з візової лібералізації ЄС і меморандуму співпраці України з Міжнародним валютним фондом.
3 червня (і 29 серпня - повторно) президент Володимир Зеленський вніс до парламенту законопроєкт про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення та конфіскацію незаконно придбаних активів. 31 жовтня Рада проголосувала його у другому читанні та в цілому.