Закон про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення набув чинності після його публікації у виданні Верховної Ради "Голос України" у середу, 27 листопада. Напередодні президент Володимир Зеленський підписав відповідний закон.
Закон доповнює Кримінальний кодекс новою статтею 368-5 ("Незаконне збагачення"), згідно якої за володіння активами, вартість яких більше ніж на 6,5 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує законні доходи, чиновнику загрожує 5-10 років позбавлення волі.
До активів належать готівкові кошти, а також розміщені на банківських рахунках, криптовалюта, майно, майнові права, а також роботи або послуги, надані чиновнику.
Справи про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави будуть розглядатися у Вищому антикорупційному суді.
При цьому стягнути можна буде тільки незаконні активи, отримані після набуття чинності відповідного закону. І тільки в тому випадку, якщо різниця між їх вартістю та офіційними доходами власника у 500 і більше разів більше прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Закон також передбачає механізм цивільної конфіскації майна. Механізми відповідальності та конфіскації працюватимуть разом: за найбільші крадіжки передбачена кримінальна відповідальність, за менші - цивільна конфіскація.
Нагадаємо, Конституційний суд скасував кримінальну відповідальність за незаконне збагачення 26 лютого, під кінець каденції п'ятого президента Петра Порошенка. Суд визнав статтю 368-2 Кримінального кодексу неконституційною і такою, що суперечить принципу презумпції невинності.
Подання до КСУ щодо конституційності статті про незаконне збагачення 12 грудня 2017 року подали 59 народних депутатів – членів фракцій "Народного фронту", "Блоку Петра Порошенка", "Радикальної партії Олега Ляшка", "Опозиційного блоку", груп "Відродження" і "Воля народу".
Кримінальна відповідальність за незаконне збагачення була одніє з вимог Плану дій з візової лібералізації ЄС і меморандуму співпраці України з Міжнародним валютним фондом.