Ярослава Головаш - мама військовополоненого старшого матроса катера "Бердянськ" (розстріляного 23 листопада минулого року російськими прикордонниками), Богдана Головаша. В своєму інтерв'ю жінка розповідає історію свого сина, а також ділиться тим, як її родина переживає це життєве випробування.
"В суді хлопців прийшли підтримати російські волонтери, - розповідає Ярослава Головаш. - Вони були у вишиванках і навіть вигукували "Слава Україні!". А ми їм мовчки аплодували. І вже ввечері один з охоронців запитав: "Що це означає, що ви кричите й аплодуєте? У нас такого немає. Ми вас ніколи не зрозуміємо".
В одному з листів, тих нечисленних, які мати одержала від Богдана, він написав, "що одержав багато листів підтримки з різних країн". І його здивувало, що "в Росії багато людей, які їх підтримують". Тому ворожості до російського народу у Ярослави Головаш немає.
"Ми познайомилися з чудовими людьми, корінними росіянами, москвичами, - говорить жінка. - Після першої нашої поїздки ми тепер постійно спілкуємося. Вони пишуть нашим хлопцям листи і передають ласощі. Щоб якось підняти настрій. Вікторія Ієвлева, Віра Федорова, Людмила Мельник... Жінки прийшли в суд і принесли гроші, зібрані для хлопців. Під час останньої поїздки ми познайомилися ще з Костею Котовим. Минулого разу він стояв в одиночних пікетах. А цього разу ми заїхали в Лефортовське СІЗО, коли він передавав хлопцям передачі. Потім усі два дні Костя був з нами. Я в нього запитала: "Ви працюєте десь?" - "Так, працюю. Але я взяв відпустку за свій рахунок. Комусь же потрібно це робити", - відповіла мені ця справжня людина. Тому хлопців наших там прості люди не залишають. За що їм моя велика подяка. Та й не тільки моя".
"Попереду ще довга дорога. І нею треба якось іти. Суд 17 квітня знову на два місяці подовжив хлопцям строк тримання під вартою", - завершила мати військовополоненого моряка Богдана Головаша.
DT.UA запустило відео-проект "Календар" про людей, які живуть і працюють для інших. Проект – це своєрідна спроба допомогти суспільству заглянути в себе, розібратися в смислах і цінностях, спробувати почути себе і заново почати будувати майбутнє. Проект розвивається двома мовами – російською і українською.
Повну версію інтерв'ю дивіться тут
Повну друковану версію інтерв'ю читайте тут