UA / RU
Підтримати ZN.ua

WP: Україна вчинила правильно, що не підписала зернову угоду з Росією напряму, удар по Одесі це доводить

Москва, вочевидь, намагається зірвати домовленості про експорт українського зерна і звинуватити в цьому Київ.

Що ж, довго чекати не довелося. В п’ятницю міністр оборони Росії дав надію голодному світу, підписавши угоду з президентом Туреччини і Генеральним секретарем ООН, згідно якою Москва взяла на себе зобов’язання сприяти відновленню масштабного експорту зерна з України через порти в Чорному морі.

Росія заблокувала ці порти, спричинивши кризу на глобальних продовольчих ринках. Менш ніж через 24 години після підписання російські військові кораблі запустили чотири ракети по порту Одеси. Дві ракети ППО України збила, ще дві пошкодили портову інфраструктуру. Хоча ніхто не загинув і зерно не постраждало, - пише Washington Post в редакційній статті. Посол США в Києві Бріджит Брінк назвала атаку «обурливою», що було ще м’яко сказано.

Суботні події не здивували тих, хто давно стежить за Владіміром Путіним і його поведінкою як в цій війні, так і в інших. Він славиться порушенням гуманітарних угод, які створювали безпечні «коридори» для біженців у Сирії. Часто російські війська обстрілювали людей в цих коридорах, арештовували їх і жорстоко з ними поводилися. Якби Росія виконала нову угоду, вона б тим самим відмовилася від стратегії заблокувати доходи України від аграрного експорту. Ця стратегія також включає викрадення і перепродаж українського зерна, а також спалення врожаю на українських полях. Видання допускає, що Москва могла й не порушити букви угоди, все залежить від того, по якій саме частині порту вдарили її ракети. В домовленостях Росія залишила для себе лазівку в вигляді права обстрілювати ті частини українських портів, які напряму не використовуються для експорту. Втім, це все одно було порушення духу угоди.

Читайте також: Удар по Одесі показав, що експортувати зерно через порти буде непросто — Reuters

Все це пояснює, чому Україна вчинила мудро, що не підписала угоду напряму з Росією, натомість віддавши перевагу процесу, який технічно складається з паралельних зобов’язань Києва і Москви перед Туреччиною і ООН. Фактично українська сторона запропонувала лише супровід вантажів через свої морські мінні поля, а не реальне розмінування акваторії, що ослабило б оборону від російського флоту. Водночас, українські чиновники вчинили розумно, оголосивши після російської атаки, що збираються продовжити виконувати угоду. Це не лише відповідає економічним інтересам України. Справа ще й в тому, що однією з цілею російської атаки було спровокувати український вихід з домовленостей. І після цього Москва змогла б звинуватити Київ у всіх наслідках.

А масштаби провалу угоди можна легко оцінити, якщо подумати про вигоду від успішного її виконання. В 2021 році Україна була в десятці найбільших експортерів пшениці. Зокрема, її поставки отримували такі густонаселені країни, як Єгипет, Бангладеш, Туреччина, Індонезія і Пакистан, а також менші держави на зразок Лівану. Глобальна продовольча програма ООН отримувала 40% своєї пшениці саме від України до початку російського вторгнення. В часи, коли навіть багаті країни відчули зростання цін на продовольство, мільйонам людей по всьому світу допомогло б розблокування 20 мільйонів тонн українського зерна впродовж наступних 120 днів.

Якщо Путін знищить угоду ще до початку її виконання, саме він буде нести відповідальність за це. Тим часом, Туреччина і ООН повинні виконати свою роль гарантів, притягнувши російського автократа до відповідальності. У свою чергу, США повинні відправити Україні зброю, необхідну для захисту портів.