Коли російська війна проти України закінчиться? Як цей конфлікт вплине на міжнародний порядок? Коли мир повернеться в Європу?
Спостерігачі розмірковують над цими питаннями. Але чесна відповідь полягає в тому, що ніхто насправді не знає. Швидше за все війна триватиме роками. Україна буде спустошена, а Росія - ослаблена. Але війни закінчуються. І існує чіткий набір умов, які повинні допомогти покінчити з російським вторгненням в майбутньому.
Про це на сторінках Washington Post пише колишній прем’єр-міністр Швеції Карл Більдт, додаючи, що перша зміна повинна відбутися в Кремлі. Адже це війна Владіміра Путіна. Рішення вторгнутися в Україну належить йому і тільки йому. Його бачення відновлення «великої Росії» - це одержимість, породжена особистими образами. Він використав пропаганду і масові репресії, щоб мобілізувати підтримку для свого вторгнення і мінімізувати критику серед росіян. Але Більдт пише, що його особисті розмови з росіянами, які поїхали з країни нещодавно, показали, що спостерігається повна відсутність ентузіазму серед російських еліт. Зараз вони не хочуть миритися з поразкою, але більшість з них кажуть, що ніколи б і не починали цю війну.
Бої будуть продовжуватися, а територіальні завоювання стане дедалі важче утримати. Тож Путін може раз чи два погодитися на припинення вогню, тимчасово задовольнившись меншим. Але ніхто не повинен дозволити йому всіх обдурити. Путін міцно тримається за владу. І це означає, що він буде намагатися довести війну до кінця, щоб втілити вигадані ним великі амбіції Росії.
Але цілком можливо, що Путін, якому зараз 69 років, не проживе досить довго, щоб побачити втілення своїх ідей. Ніхто не знає, що буде після нього. Очевидного потенційного наступника з політичною силою зупинити контроверсійну і непопулярну в багатьох колах війну немає. Водночас, малоймовірно, що наступник Путіна буде розділяти його одержимість Україною. Перспектива встановлення довготривалого миру з’явиться лише після того, як російського автократа не стане. Але усунення Путіна зі сцени не достатньо. Друга і не менш важлива умова - це необхідність закласти фундамент стабільності і безпеки України. Якщо Україна стане провальною державою з інститутами і економікою, які не будуть здатними функціонувати, а також з дуже роздробленою політичною ареною, мир буде недосяжним.
Якщо Україна скотиться в хаос, Кремль навіть без Путіна буде готовий і далі втручатися у її справи. В цей час апетит Європи і США до збереження підтримки почне випаровуватися. Критично важливо підтримувати Україну у військовому полі зараз. Але готовність Євросоюзу втілити свої зобов’язання щодо відкриття шляху для українського вступу в організацію буде більш важливим в майбутньому. Приєднання до ЄС - це не панацея і не простий процес. Але він повинен стати маяком, який буде підтримувати Україну на шляху до стабільності і стійкості. На це підуть роки. Але темпи процесу будуть залежати від здатності українців самим впоратися з викликом проведення необхідних реформ.
Україні також знадобляться великі інвестиції й підтримка. Але прогрес не буде можливим чи достатнім без безпеки. Якщо членсто в НАТО буде зняте з порядку денного, тоді знадобляться потужні двосторонні зобов’язання, щоб допомогти Україні побудувати надійну оборону. Обговорення таких гарантій повинне відбуватися паралельно з процесом відбудови. Конфлікт в Україні триває вже майже два десятиліття. Але зараз він перебуває в найбільш гострій, небезпечній і вирішальній кінетичній фазі. Європа і світові демократії повинні взяти на себе фінансові, економічні і політичні зобов’язання, щоб гарантувати, що Україна дасть відсіч російській загрозі й стане сильнішою і більш заможною, ніж була раніше.