Воєнний стан завжди обмежує права громадян. Саме тому він носить характер особливого правового режиму, що застосовується тільки тоді, коли без обмеження прав своїх громадян держава обійтися не може. "Нам треба прийняти рішення про введення воєнного стану. Я хочу окремо заявити, що воно буде застосоване лише у разі наземної російської військової агресії", - цитує президента Інтерфакс-Україна (26 листопада). Але умови режиму воєнного стану застосовуються з моменту набрання чинності закону, який стверджує президентський указ.
Про це у своїй статті пише Сергій Рахманін, перший заступник головного редактора DT.UA. За його словами, з того ж моменту юридично настає обмеження прав.
"Є права, звуження або тимчасова відміна яких не допускається навіть в разі введення ВС. Є права, обмеження яких повинно бути прописане в президентському указі і підтверджене вищим законодавчим органом. А є обмеження прав, що наступає після введення ВС автоматично", - зазначає автор.
Перелік обмежень вказаний ст. 19 Закону "Про правовий режим воєнного стану": "В умовах воєнного стану забороняються:
- зміна Конституції України;
- зміна Конституції Автономної Республіки Крим;
- проведення виборів президента України, а також виборів у Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування;
- проведення всеукраїнського і місцевого референдумів;
- проведення страйків, масових зібрань та акцій".
"Тобто де-юре з 26 листопада, а де-факто з 28-го (ще одна цікава деталь, яка заслуговує окремої уваги) в 10 областях країни тимчасово обмежені як мінімум права громадян обирати і бути обраними та право на свободу зібрань. Підкреслюю, вже обмежені. Формально будь-який пікет, мітинг, флешмоб (не кажучи вже про "показові виступи" "євробляхерів") на території Вінниччини, Чернігівщини, Херсонщини et cetera - вже поза законом", - підкреслює оглядач.
Детальніше про підґрунтя введення воєнного стану читайте у статті Сергія Рахманіна "Колаптоїдний воєнний стан" в тижневику "Дзеркало тижня. Україна".