Лише через три дні, коли український солдат Олександр Лазаренко потрапив у полон на війні, яка триває на Сході України, була підписана угода, згідно з якою сторони погодилися обміняти "всіх на всіх" в'язнів. Минуло півтора роки, а дружина військового досі чекає його визволення.
Виконання так званих Мінських угод, які повинні були покінчити з війною в Донбасі, застопорилося через безліч проблем. І, схоже, обмін полоненими став однією з найбільш неприємних з них. Правозахисники з Amnesty International і Human Rights watch звинуватили обидві сторони війни у затриманні мирних людей. Деяких з них тримали ізольованими впродовж місяців у в'язницях, про існування ніхто не знав.
Про це сьогодні пише Washington post, додаючи, що сторони називають різні цифри щодо того, скільки ув'язнених вони тримають. Обидві сторони, вірогідно, намагаються використати схоплених, щоб змусити іншу сторону піти на поступки у багатьох інших проблемах включно з проведенням виборів на захоплених терористами територіях Донецької і Луганської областей чи поверненням Україні повний контроль над її кордоном з Росією.
"Наші очікування були зірвані планами політиків. Після Мінська в'язні стали інструментом політичних торгів, їх розглядають як політичний ресурс", - сказала дружина українського солдата Наталія Лазаренко.
Видання пише, що впродовж трьох місяців після того, як її чоловік потрапив у полон, вона не знала, мертвий її чоловік чи живий. Лазаренка схопили так звані російські "казаки", які не підкорялися ватажками бойовиків. Пізніше він і ще 12 полонених були передані так званому "уряду" в захопленому Донецьку. З часом Лазаренку дозволили зателефонувати дружині. Він розповів, що його утримували в підвалі без вікон, де він міг лежати лише на мішку картоплі. Його і інших ув'язнених били і годували помиями.
"Саша просто перестав існувати", - сказала дружина українського військового.
Видання пише, що попри те, що оголошені кожною стороною кількості ув'язнених дуже сумнівні, очевидно, що звільнення за мирною угодою особливо повільно відбувається для українців, які потрапили в полон до бойовиків. Після того, як у лютому 2015 року у Мінську були поставлені підписи, додому з полону повернулися 83 українці. Але цього року визволені були лише 12. До підписання Мінської угоди обмін полоненими проходив більш активно і вільно. Радник СБУ Юрій Тандіт сказав у серпні, що в цілому всього з квітня 2014 року вдалося визволити або, принаймні, встановити місце перебування 3080 українських ув'язнених. Зараз у списку України 112 українських військових, які в полоні у проросійських бойовиків, в той час як до Мінських угод вдалося добитися повернення тисяч полонених.
Бойовики кажуть, що утримують лише половину тих, кого хоче повернути Київ. Віце-спікер українського парламенту Ірина Геращенко каже, що проросійські терористи говорять про 47 полонених у їхніх руках, а де утримують решту вони "не знають". Представник бойовиків Едуард Басурін сказав Associated Press, що Україна утримує 962 людей зі сходу, з яких 316 – брали участь у війні, а решта "політичні чи цивільні в'язні без прямого зв'язку з конфліктом". Україна у відповідь заявляє про 500 людей в ув'язненні, але всі вони пов'язані з війною.
Видання цитує українського політолога Вадима Карасьова, який переконаний, що багато з ув'язнених українською стороною - не учасники бойових дій.
"Київ намагається збільшити свою вагу на переговорах за рахунок кількості затриманих бойовиків. Часом схоплюють просто роздратованих громадян, а потім їх пропонують на обмін", - сказав Карасьов.
"В багатьох випадках єдина причина для затримання чи ув'язнення – це використання людей в якості розмінної монети", - сказала виконавчий директор Amnesty International Оксана Покальчук.
Карасьов підкреслив, що ОБСЄ не має інструментів впливу, щоб змусити обидві сторони звільнити всіх схоплених людей. Адже Київ і бойовики не можуть навіть дійти згоди щодо списків ув'язнених. І ОБСЄ не може зробити це за них.
Видання нагадує про історію 34-річного шахтаря Миколи Вакарука, який стверджує, що його безпідставно утримували в українській в'язниці впродовж 1,5 роки. Він стверджує, що спецслужби схопили його в Українську, кинули за ґрати в будівлі СБУ у Харкові і намагалися "вибити" зізнання, що він сепаратист.
"Мене били у катували, але так і не змогли зробити з мене сепаратиста", - сказав виданню Вакарук, якого відпустили в липні.
"Я зрозумів, що в новій Україні я можу зникнути лише тому, що думаю інакше", - додав він.
Нагадаємо, помічник генсека ООН в області прав людини Іван Шимонович заявив, що Служба безпеки України створила в країні мережу секретних в'язниць, в яких утримують і катують тих, хто був помічений у пособництві або симпатії до терористів.
Раніше українська сторона Тристоронньої контактної групи в Мінську передала ОБСЄ списки з 684 зниклих без вісті і 114 утримуються в заручниках громадян України. Серед тих, кого бойовики терористичних угруповань "ДНР" і "ЛНР" незаконно позбавили волі, є і військовослужбовці, і цивільні особи.