Українські слідчі не виключають версію того, що "список 47" (список прізвищ потенційних жертв терористичних актів на території України) міг потрапити до розпорядження ЗМІ з тієї країни, у якій знаходиться замовник цих злочинів, однак будуть відпрацьовувати і версію "витоку" інформації з українських правоохоронних органів, заявляє генеральний прокурор України Юрій Луценко, передає "Інтерфакс-Україна".
"Слідство не виключає, що цей список був наданий журналістам не з України, а з країни, де знаходиться замовник даних вбивств для дискредитації слідства. Звичайно, можливий і витік з українських правоохоронних органів. Обидві версії будуть ретельно відстежувати", - сказав він журналістам в четвер в Києві.
Луценко нагадав, що Служба безпеки України розпочала кримінальне провадження за фактом витоку цієї інформації у вигляді списку. При цьому генеральний прокурор утримався від коментарів щодо самого списку та вжитих правоохоронцями заходів безпеки у відношенні до його фігурантів.
"Я не буду коментувати ні сам список, ні заходи безпеки, які були застосовані після відповідний клопотань фігурантів цього списку, вважаю неприпустимими робити це в публічній площині", - сказав він.
Разом з тим, Луценко повідомив, що завдяки проведеній спецоперації з імітацією вбивства журналіста Аркадія Бабченко слідству вдалося отримати більше інформації про замовника цих злочинів.
"Найближчим часом ми готуємо нову підозру у цій справі", - сказав генпрокурор України.
Нагадаємо, 5 червня видання "Страна.ua" оприлюднило список з 47 журналістів і публічних осіб. Редакція наполягає, що саме про нього говорив генпрокурор Юрій Луценко, який назвав фігурантів списку потенційними жертвами російських спецслужб. За словами голови ГПУ, список вдалося отримати в рамках спецоперації з попередження вбивства журналіста Аркадія Бабченка.
Серед інших, в списку опинилися головний редактор тижневика "Дзеркало тижня. Україна" Юлія Мостова та її перший заступник Сергій Рахманін.
Того ж дня СБУ зареєструвала кримінальне провадження за фактом розголошення матеріалів досудового слідства, тим самим непрямо підтвердивши автентичність списку.
Увечері 29 травня офіційні особи повідомили про те, що журналіста Аркадія Бабченка застрелили у Києві. Наступного дня керівництво ГПУ і СБУ повідомило, що"вбивство" Бабченка було інсценовано в рамках спецоперації з виявлення замовників і організаторів цього злочину.
За даними слідства, російські спецслужби замовили вбивство журналіста, організатором і виконавцями виступили громадяни України. 30 травня оперативники СБУ затримали в Києві ймовірного організатора замаху на Бабченка. Підозрюваним виявився український підприємець Борис Герман, власник підприємства з виробництва зброї. 31 травня підозрюваного заарештували на 60 діб без права внесення застави.
У залі суду Борис Герман назвав себе агентом української контррозвідки і заявив, що організація замаху на Бабченка була частиною спецоперації спецслужб. За його словами, контррозвідка санкціонувала та документувала його спілкування з представником "Фонду Путіна" В'ячеславом Пивоварником, який займається фінансуванням російських агентів і диверсантів, а також українських організацій та політичних партій, які діють в інтересах Кремля.
Вбивство Бабченка доручили бійцю "Правого сектора" Олексієві Цимбалюку. Отримавши "замовлення", ветеран АТО того ж дня повідомив про підготовку злочину СБУ.
Детальніше про спецоперацію СБУ з Аркадієм Бабченком читайте в матеріалі Сергія Рахманіна "Контекст" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".