UA / RU
Підтримати ZN.ua

Віталій Кличко і Меморіал Голокосту «Бабин Яр» відкрили інсталяцію до річниці Куренівської трагедії

Інсталяцію «Погляд у минуле» відкрили 12 березня.

12 березня в Києві Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» представив нову інсталяцію «Погляд у минуле» до 60-ї річниці Куренівської трагедії. Інсталяція авторства українського культурного діяча, художника і письменника Олега Шовенка з'явилася в Бабиному Яру саме на тому місці, де прорвало дамбу і сформувалася перша смертоносна хвиля мулу, що переросла в потужний селевий потік, який затопив житлові квартали і забрав життя щонайменше 145 осіб.

Участь в церемонії відкриття арт-об'єкту взяли міський голова Києва Віталій Кличко, перший президент України Леонід Кравчук, перший заступник міністра культури і інформаційної політики Ростислав Карандєєв, в.о. генерального директора Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Роза Тапанова, автор інсталяції Олег Шовенко і відомий український режисер Сергій Лозниця. Захід відвідали відомі культурні та громадські діячі.

Церемонію відкрив міський голова Віталій Кличко. «Куренівська трагедія - одна зі сторінок історії Києва та України, про яку треба знати і пам'ятати. Тому що без розуміння уроків минулого жодна нація не має майбутнього. Ми з вами сьогодні в Бабиному Яру. Це місце можна назвати символом трагічних сторінок нашої історії. Ми всі пам'ятаємо... І понад 100 тисяч розстріляних невинних жертв нацизму. І жертв радянської влади, загиблих в результаті Куренівської трагедії», - підкреслив він.

«Відкриття нової інсталяції - це пам'ять про Куренівську трагедію і можливість побачити частину цієї жахливої історії. Задати питання, чому це сталося, навіщо хотіли зрівняти з землею Бабин Яр і що з цього вийшло», - зазначила в.о. генерального директора Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Роза Тапанова.

Радянська влада, нагадала керівник заповідника, замовчувала наслідки Куренівської трагедії: «Оголосили тільки про загибель 145 осіб, тоді як за неофіційними даними, під час трагедії загинуло близько 1500 чоловік. Про це ніколи не можна було говорити публічно. Як і про розстріл десятків тисяч євреїв під час окупації Києва нацистами. У цьому дві різні трагедії дуже схожі. У прагненні замовчати і стерти з пам'яті людей ці події».

«Ця інсталяція про дві катастрофи: людську і природну, - розповів автор інсталяції Олег Шовенко. - У цій трагедії, мова якої - мова канцелярських і інженерних звітів, немає ні слова про те, що це за страшне місце - Бабин Яр. І в даному випадку техногенна катастрофа - це про те, що природа раптом повертає собі свою первісну міць, яку людина намагалася приборкати. Нагадування про те, що дбайливе ставлення і повагу до природи - це не примха, але спосіб вижити. Пульпа в акваріумі - символ підлеглої природи: щодня корисною нам, навіть лякаюче красивою, а через момент - руйнівною».

В монумент вмонтовані монокуляри, які показують кадри з документального проекту Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» і режисера Сергія Лозниці «Бабин Яр. Контекст». Епізоди присвячені будівництву в Бабиному Яру і наслідків Куренівської катастрофи.

13 березня 1961 року о 8:30 потужний селевий потік прорвав дамбу, побудовану для заповнення Бабиного Яру промисловими відходами, які надходять з Петровських цегляних заводів. Лавина бруду і пульпи затопила житлові квартали Куренівки, Подільське трамвайне депо, стадіон «Спартак» і околиці. Техногенна катастрофа, тільки за офіційними радянськими даними, забрала життя 145 осіб. Деякі дослідники називають значно більші цифри.