Вимоги для виробників продукції, що постачається для армії, мають бути чіткі, зрозумілі й однакові для всіх. А при закупівлях не повинно бути ручного режиму, про це сказав на пресконференції "Легка промисловість — за прозорі закупівлі" голова Комітету оборонних закупівель легкої промисловості Федерації роботодавців України Олександр Соколовський.
Він проілюстрував свою думку прикладом про підхід до авансування виробників продукції для ЗСУ.
"Ми кажемо, що потрібні єдині умови: або всім давати передоплату, або нікому не давати. У чому тут може бути ризик: хтось виходить, хтось дає найкращу пропозицію, отримує передоплату, а потім ви будете їх шукати, бо це може бути або шахрайство, або робота на ворога. Люди отримають передоплату і не будуть постачати продукцію - Міноборони отримає дірку в бюджеті. Тому порада всій галузі - не робити це, як би нам (виробникам - ред.) не хотілося отримати передоплату", - сказав Соколовський.
Питання про те, чи потрібне авансування при закупівлях для армії, викликало дискусію. Противницею авансування при закупівлі речового забезпечення для армії є і член Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони України Богдана Ярова.
"Ми жодного постачальника у цьому році не проавансували: після того як здавали продукцію на склад і отримували акти, тоді тільки йшла оплата. І я вважаю, що це правильна історія. Якщо наш виробник працює з Міноборони, то тут нема проблеми. А якщо ми завозимо імпорт і даємо компанії, яка займається будівництвом, договір на постачання форми, тоді потрібне авансування, так. Тоді потрібно докинути обігових коштів, щоб люди, які будують, могли купити куртки в Туреччині. Але давайте не забувати, що тоді ми підіймаємо економіку Туреччини, а не України", - сказала Ярова.
Проте генеральний директор державного підприємства "Державний оператор тилу" Арсен Жумаділов переконаний, що сама попередня оплата є звичайним механізмом при закупівлях і не становить небезпеки.
"Аванси самі по собі не є зло. Якщо ми розуміємо, що у нас або відсутня конкуренція, або вона вузька. (...) Коли касовий розрив є досить суттєвим, не всі виробники його можуть закривати за рахунок власної ліквідності. Ми будемо авансувати на підставі й у спосіб, який наразі погоджується з Міністерством оборони - там має бути окреме рішення, зміни до відповідного наказу, який би це врегулював", - сказав Жумаділов.
Він додав, що аванси - це нормальна практика, тут лише важливо, щоби ризики невиконання контрактів і неповернення коштів були мінімальними.
"Тут у тому, що стосується оборонної сфери, є хороша новина: всі кошти, які стосуються авансування йдуть на небюджетний рахунок у Держказначейській службі, і ці кошти стають доступними для виробника, тільки коли він підтверджує те чи інше виконання державного контракту", - зазначив Жумаділов.
Він зауважив, що зрозумілими є певні перестороги, оскільки "всі травмовані досвідом взаємодії з тими замовниками, де є корупційні практики".
Нагадаємо, у розслідуванні «Хороша і погана новини про корупцію в Міноборони» Юрій Ніколов та Віталій Кононученко розповіли, що восени 2022 року Міноборони України закупило куртки та шоломи для ЗСУ за завищеною втричі ціною. При цьому замість зимового одягу в країну зайшов літній.