У 2016 році українські військові замовили у ТОВ Еверест Лімітед систему управління збройними силами, розробка якої коштувала 580 млн грн, але недавній аудит показав, що в системі безліч проблем, через що її можуть взагалі не використовувати в армії.
Про це йдеться в розслідуванні Bihus.Info.
Як зазначається, компанія Еверест повинна була створити систему управління військом - написати спеціалізований військовий софт і облаштувати кілька пунктів управління технікою, на якій працює софт. Система отримала назву ДЗВІН-АС.
При цьому, до підписання цього контракту компанія торгувала комп'ютерами, технікою і готовим софтом і не розробляла програмне забезпечення. Міністерство оборони підписало контракт з Еверестом за умови, що компанія залучить до роботи над проєктом співвиконавців.
Робота тривала чотири роки, і техзавдання за цей час виправляли 12 разів, а кошторис зростав - в результаті за ДЗВІН заплатили 580 млн грн.
Влітку 2020 року СБУ ініціювала аудит проєкту, за підсумками якого прийшла до висновку, що софт не відповідає поставленому завданню, а використання системи може бути недоцільним.
У висновку аудиту йдеться, що ДЗВІН повинен був стати головним елементом Єдиної автоматизованої системи ВСУ, але в ході роботи над проєктом частина завдань не реалізували, а частина не дозволяє ефективно і оперативно управляти армією.
Зокрема, виявлено такі проблеми:
- ДЗВІН несумісний з аналогічними системами країн-членів НАТО;
- він не містить відкритих програмних інтерфейсів за міжнародними стандартами, що ускладнює інтеграцію системи з іншим софтом в Єдиній системі управління ЗСУ;
- система не зможе забезпечити ефективної роботи під час бойових дій через те, як реалізована робота з цифровими картами;
- через те, що гриф секретності в системі привласнюють не окремим документам, а цілим пунктам управління, оперативний і автоматичний документообіг буде неможливий;
- частина софту в складі системи - ліцензійне програмне забезпечення, яке компанія Еверест купила у сторонніх виробників. При цьому одна з закуплених програм, пакет ліцензій якої ліг в кошторис 15 млн грн, в результаті не використовується, а інша не проходила перевірку на предмет захисту інформації.
За даними журналістів, замовником Дзвони виступало Міністерство оборони, але проєктом керували чиновники Генштабу. Контракт з Еверестом підписав тодішній начальник військ зв'язку Генштабу Володимир Рапко, а тодішній начальник Генштабу Віктор Муженко погодив ідею «роздути кошторис на зайві 255 млн грн», потроївши кількість комплексів техніки з чотирьох до 12.
У Генштабі не відреагували на запит журналістів з проханням прокоментувати інформацію, а в Міністерстві оборони заявили, що передали матеріали аудиту в ДБР і не можуть прийняти рішення щодо проєкту до закінчення слідства.
Нагадаємо, в лютому 2019 року команда журналістських розслідувань Bihus.Info присвятила велике розслідування масштабним розкраданням в “Укроборонпромі”. За даними журналістів, до них причетні наближені до п'ятого президента Петра Порошенка Олег Гладковський та його син Ігор, бізнес-партнери Гладковського-молодшого Віталій Жуков і Андрій Рогоза, а також ексглава “Укроборонопрому” Павло Букін.
Після публікації Гладковський-молодший подав позов до суду, вимагаючи визнати розслідування неправдивим, і спростувати його в повному обсязі. Суддя Подільського районного суду Володимир Гребенюк - позов задовольнив.
Проте 9 грудня Київський апеляційний суд скасував рішення першої інстанції, та ухвалив нове рішення - відмовити Ігорю Гладковькому в його позовних вимогах в повному обсязі.
НАБУ затримало Олега Гладковського 17 жовтня минулого року на паспортному контролі в аеропорту “Бориспіль” під час спроби вилетіти з країни. Йому повідомили про підозру у зловживанні службовим становищем та декларування недостовірної інформації.
3 червня НАБУ і САП закінчили досудове розслідування у справі Олега Гладковського і направили його до суду. За версією слідства, зловживання підозрюваного під час роботи в державному концерні “Укроборонпром” завдали державі майже 18 млн гривень збитків.
Однак, якщо говорити про Гладковського-молодшого, то САП вирішила не ініціювати обрання запобіжного заходу Ігорю Гладковському, якому оголосили про підозру.
Також раніше журналісти Bihus.Info виграли суд проти Ігоря Гладковського. Від журналістів Дениса Бігус і Лесі Іванової вимагали визнати недостовірною і спростувати розслідування про корупцію в оборонній сфері .