Відступ окупантів з Херсона був прогнозованим і неминучим, вважає генерал-майор ЗСУ Сергій Савченко. Чому так, він пояснив у статті «Херсон наш. Що далі?»
«Їхнє угрупування на правому березі Дніпра (понад 30 батальйонних тактичних груп) було приреченим на знищення. Це було обумовлено труднощами логістичного забезпечення і завойованою нами вогневою перевагою», - йдеться у статті.
Генерал пояснює, що забезпечення ворога трималося на використанні мостових переправ, що періодично руйнувалися ударами ЗСУ, а також значною мірою за рахунок паромних переправ, що наводилися за допомогою понтонів, барж, катерів та інших плавзасобів, але в зимовий період використовувати паромні переправи практично неможливо. Відтак, стала реальною загроза повної блокади постачання для угруповання ворожих військ на правому березі.
«Мотивація відступу з правого берега - максимальне збереження життя і здоров’я російських солдатів - звучить із вуст російських воєнних злочинців як вершина цинізму, але базується вона на правильній оцінці обстановки. Щоб зберегти життя і здоров’я своїх солдатів, ворогові треба тікати за кордони нашої держави, і ЗСУ будуть гнати їх вогнем. Залишення ворогом правого берега Дніпра - це не перегрупування, це втеча від неминучого розгрому під натиском вогневого наступу ЗСУ», - запевнив генерал.
Савченко зазначив, що в процесі операції наше командування відмовилося від лобових атак на добре підготовлену оборону противника і перейшло до ведення наступу шляхом вогневого ураження ключових об’єктів угруповання. Паралельно виконувалося завдання щодо ізолювання району бойових дій ударами по транспортних комунікаціях, і насамперед - переправах через Дніпро. Генерал також відзначив, що у поверненні Херсона нам значною мірою допомогло озброєння, яке надали партнери, однак для повної перемоги найближчим часом його все ще недостатньо.
У статті для ZN.UA Сергій Савченко також пояснив, чому операції ЗСУ в Харківській та Херсонській областях неправильно називати «контрнаступом».