UA / RU
Підтримати ZN.ua

Великий перелам: NYT про те, що для росіян означає втрата Ізюма

Те, що росіяни намагаються видати за «перегрупування», є великою поразкою.

У війні, яка місяцями була визначена жорстокими битвами між двома арміями вздовж здебільшого статичних ліній фронту протяжністю 1500 миль, приголомшлива швидкість просування України на північному сході країни змінила конфлікт за лічені дні. Так втрату росіянами Ізюму оцінює газета The New York Times.

Російські війська оточили Ізюм наприкінці лютого, три тижні тримали в облозі і лише тоді захопили його. Росія використовувала Ізюм як оперативну базу, командний центр та зручний транспортний вузол для захоплення східного Донбасу, що навесні стало головною метою Кремля після невдалого нападу на Київ.

За цей час Україна пережила артилерійський голод навесні, а потім її військово-політичне керівництво довго анонсувало контрнаступ на півдні, пише NYT, фактично давши росіянам підвезти туди більше сил. І саме завдяки цьому ЗСУ змогли вдало вдарити на Харківщині.

Читайте також: Російські війська потрапили в "котел" в Ізюмі - Бутусов

«День за днем ​​українські війська просувалися все далі за російські лінії, оточуючи Ізюм і відвойовуючи міста й села на своєму шляху. Російські війська масово відступили, а прокремлівські блогери відреагували на раптовий крах оборони з шоком і жахом. У п'ятницю Міноборони Росії заявило, що посилює Харківську область; у суботу він підтвердив, що відтягнув сили для “перегрупування”», – йдеться у статті NYT.

Проте покинута росіянами техніка свідчить, що насправді ніякого відходу вони не планували і це – справжня втеча.

Читайте також: Росія втрачає контроль над ключовими містами на північному сході України – Reuters

А вже у другому тексті на цю тему The New York Times детальніше оцінили масштаб катастрофи, яку зазнала Росія в останні дні. Втрата Ізюма стане для Москви переломним пунктом у війні, який можна порівняти лише з принизливою поразкою Росії під Києвом навесні, на початку вторгнення. Хід українського контрнаступу на сході в поєднанні з повільнішими й обмеженішими досягненнями на півдні є одними з найзначніших змін на передовій війни за останні місяці.