Пріоритетною під час виходу з карантину має стратегія дотримання соціальної дистанції та використання засобів індивідуального захисту. Про це пише директорка столичної гімназії Ірина Чернілевська.
Однак, за її словами, це вимагатиме додаткових приміщень і змін у фонді заробітної плати.
«Можливо, доведеться організувати навчання у дві зміни, а для цього потрібно буде знайти додаткові кошти на зарплатню вчителям. Проблема у тому, що система оплати робочого часу вчителя недосконала. Вона виростила вчителя-урокодавця, і зараз це стане головним каменем спотикання», - пише Чернілевська.
Зазначається, що у деяких школах може не вистачати вчителів.
«Вони не можуть роздвоїтися і проводити урок одночасно в різних групах. А особливо, якщо у вчителя велике навантаження – наприклад, 25 уроків на тиждень. Поділіть кожен клас на дві-три групи це ж скільки уроків вийде? Крім того, потрібно буде внести зміни в постанову Кабінету міністрів, яка не дозволяє фінансувати класи, в яких навчається менше 20-25 дітей (старша і середня школа відповідно).
У нас може не вистачити навчальних кабінетів», - йдеться в її статті.
За словами Чернілевської, у шкіл, її зокрема, є невеликий ресурс для того, аби розвести дітей по різних аудиторіях. Таким ресурсом можуть бути кабінети англійської мови, інформатики, спеціалізовані кабінети. При гострій потребі – і спортивні зали, актові зали та бібліотеки.
«Не секрет, що в областях немає такої проблеми перевантаженості шкіл, як у столиці, тому там забезпечити соціальну дистанцію легше. Але в областях інший виклик: як перевезти у закритому шкільному автобусі різновікових учнів і зберегти їх здоров’я.
Взагалі ж прийняття рішень щодо моделей роботи у карантин я б делегувала директорам шкіл. Це дозволить гнучко і швидко реагувати на ситуацію. Можливо, варто також запитати батьків і запропонувати їм зробити свій вибір між очним та дистанційним (фактично самостійним, сімейним)навчанням, тобто розділити зі школою відповідальність і ризики», - додає Чернілевська.
Вона переконана, що очне навчання у період карантину можливе, однак стоїть питання у повноваженні і фінансах.
«І це не такі непідйомні кошти. Було б бажання… До того ж, важлива не імітація навчання та карантину, а реальний освітній процес в умовах реального карантину. Бо недаремно кажуть, що школа без дітей – це приміщення». – резюмує у статті Чернілевська.
Нагадаємо, на парламентському комітеті з питань освіти, науки та інновацій тимчасово виконуючий обов’язки міністра освіти й науки Сергій Шкарлет та головний санітарний лікар Олег Ляшко анонсували деякі зміни у процесі навчання в школах з першого вересня. Остаточне рішення ухвалить Кабмін на найближчому засіданні. Та як вони спрацюють у реальному житті і чи будуть ефективними - у статті директорки столичної гімназії Ірини Чернілевської "Посткарантин. Чи є план для шкіл?".