UA / RU
Підтримати ZN.ua

Вакцинацію найуразливіших груп населення в Україні повністю провалено – журналістка

Кошти на популяризацію щеплень від коронавірусу виділили лише у жовтні, ефективної боротьби з фейками антиваксів немає досі.

В Україні третя (справжня) хвиля ковіду – цілком очікувана, і час, щоб підготуватися до неї, був. Однак в той час, коли система мала чітко і своєчасно увімкнутися, з вакцинацією, киснем і медиками знову виникли проблеми.

Вступаючи на посаду, міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко пообіцяв до 28 серпня (перші 100 днів) запровадити українцям 10 млн доз вакцини, а до кінця року щепити 70% населення.

«Ці цифри – для галочки, не для людей. Що підтверджує кількість прострочених та вилитих внаслідок доз. Головне – привезти вакцину та відзвітувати. А для нас з вами важлива кількість людей, які пройшли повний курс вакцинації. Система має працювати для людей. І збудована має бути під них», - пише редакторка відділу «Соціум» ZN.UA Алла Котляр.

Центрів вакцинації бракує навіть у деяких обласних центрах, вакцинація у вихідні по всій країні перетворюється на справжній квест – цифри у ці дні завжди дуже падають.

Освоїти 10 мільйонів доз вдалося лише у вересні. Хоча вакцини на будь-який смак були, до 1 листопада повний курс вакцинації пройшло лише 19,6% населення. Якщо середньодобова кількість щеплень утримається на рівні 250 тисяч, то до кінця року двома дозами вдасться імунізувати 40% населення.

Вакцинацію найуразливіших груп населення – 70+ років – повністю провалено. Переповнені лікарні – наслідок цього. За даними ЦІентру громадського здоров'я (ЦГЗ), летальність у цій групі становить 11%.

Із позитивних рішень – відкриття вакцинації дітей віком від 12 років. На «Дельту» вони хворіють значно частіше, ніж попередніми штамами, і часто – важко.

«Проблема в тому, що вакцинація проводилася хаотично. На відміну від інших країн, основною метою було збільшити загальну кількість зроблених щеплень, а не досягти цільових показників у найбільш уразливих групах», - зазначає авторка.

Згідно з результатами нового опитування соціологічною групою «Рейтинг», 57% дорослих українців не бояться захворіти на COVID-19. 43% не готові вакцинуватися. Готові – лише 18%.

Недостатньо просто закликати людей вакцинуватися, потрібно переконливо розвіювати фейки. Чи багато на вулицях українських міст бігбордів про вакцинацію? А соціальних роликів в Інтернеті та на ТБ, яке є одним із головних джерел інформації для людей похилого віку? Плашку із закликом вакцинуватися розмістили лише телеканали «Рада», «К1», «Перший київський», «1+1», «2+2».

При тому, що країні вигідна успішна вакцинальна кампанія від коронавірусу, на її популяризацію уряд виділив із держбюджету 25 млн грн лише 6 жовтня.

У МОЗ наполягають: не можна було розпочинати вакцинальну кампанію, переконувати щеплюватися в умовах обмеженого доступу українців до вакцин. Але антивакцинаторська пропаганда у той самий час проводилася. Зокрема, із Росії. І вона дала свої плоди. Інформаційну війну Україна знову програла.

Медсистема досягла межі. Станом на 1 листопада було встановлено новий рекорд – 52 128 пацієнтів з ковідом у лікарнях. Що на 5% перевищує показник весни. Захворюваність в Україні вдвічі перевищує середню по Європі. За тиждень у середньому – 550 смертей щодня, іноді ця цифра наближається до 800.

Водночас до офіційної статистики України потрапляє лише госпітальна летальність. Цифри не враховують померлих вдома, особливо якщо ковід не було підтверджено.

«Смерть від тромбоемболії легеневих артерій буде занесена до графи «серцево-судинних захворювань». Причиною смерті онкохворого з ковідом вважатиметься онкологія. Також у летальність від ковіду не буде вписано випадки смерті від викликаних ним ускладнень. Це не наказано жодним документом МОЗ. Тим часом за останні півтора роки надмірна смертність в Україні становила 150–160 тисяч», - підсумовує Котляр.

Читайте також: В Україні кожний четвертий дорослий повністю вакцинований від COVID-19 – Ляшко

Україна – третя після США і Росії за кількістю смертей від ковіду на добу. Влада черговий раз провалила підготовку до нової хвилі. Перед Віктором Ляшком, призначеним на посаду міністра охорони здоров'я України 20 травня нинішнього року, щодо ковіду, по суті, стояло тільки три завдання – організувати і провести вакцинальну кампанію; підготувати медсистему до нової хвилі; розробити ефективні карантинні заходи та способи контролю над ними. Як він із ними впорався?Читайте у статті Алли Котляр «Велика госпіталізація»: чому так багато українців помирає від коронавірусу».