Відомчі лікарні «Укрзалізниці» були внесені до переліку медзакладів, які надають допомогу при COVID-19, і отримали від НСЗУ кошти на підготовку - закупівлю ліків, засобів індивідуального захисту, кисень тощо.
Чому залізничні лікарні, входячи до переліку тих, які надають допомогу пацієнтам із ковід, цього не робили? Із цим питанням редакторка відділу «Соціум» ZN.UA Алла Котляр звернулася до директорки філії «Центр охорони здоров'я» АТ «Укрзалізниця» Наталії Білинської.
З листопада 2020 року лікарні «Укрзалізниці» отримали від Національної служби здоров'я майже 60 млн грн. Авторка попросила співрозмовницю деталізувати - скільки отримала кожна з них, зокрема три лікарні в Києві.
«Перші гроші ми отримали 16 грудня – близько 8 мільйонів гривень, 30 грудня – ще близько 7 мільйонів, 26 лютого – 26 мільйонів і 25 березня – 17 мільйонів гривень. Тобто загальна сума стає такою великою в основному через надходження, отримані місяць тому. У розрізі лікарень, найменше одержали київські (бо менше приймали ковідних пацієнтів), найбільше – львівська та харківські лікарні», - каже Білинська.
Таку ситуацію вона пояснює тим, що генеральні директори 1-ої, 2-ї та 3-ї київських лікарень відмовилися приймати пацієнтів за наявності місць. Один із гендиректорів мотивував це тим, що лікарня переповнена (17 людей), другий – що немає держкоштів, у третього не було всіх необхідних препаратів. За словами Білинської, ця інформація неправдива.
«Гендиректор 2-ї лікарні дуже погано комунікує зі своїми колегами, хоча в нас є спільна група. Цим досить активно користуються харківські гендиректори, дніпровські. Вони обмінюються між собою медикаментами і всім необхідним. У когось трапляється надлишок – вони передають його колегам. Тому я вважаю, що в Києві спрацював страх», - пояснює голова київської філії.
Львівські лікарні «Укрзалізниці» щодня приймають 80 пацієнтів, у кожній з харківських лікарень - 80-100 пацієнтів, в Одесі менше 50 не буває, каже Білинська.
29 березня гендиректорка 2-ї лікарні сказала, що кримінальна відповідальність настає, коли пацієнт помирає, а якщо йому відмовили – то за це настає адміністративна відповідальність, тому вона прийняла таке рішення. Співрозмовниця ZN.UA із таким підходом не згодна.
«Я вважаю це порушенням клятви Гіппократа. І я, звісно, буду думати про правильність свого призначення, чи можуть люди з такою психологією керувати лікувальною установою», - додає вона.
Авторка поцікавилася у голови філії як вийшло, що залізничні лікарні потрапили до списку ковідних, навіщо контрактувалися, якщо їхні головні лікарі були до цього не готові.
«Це однозначно не було нашим бажанням. У цьому була потреба, коли настала друга хвиля ковіду. Нас викликали до директорки департаменту охорони здоров'я КМДА Валентини Гінзбург. Також ми спілкувалися із заступницею міністра охорони здоров'я Іриною Микичак. Було ухвалено рішення, що ми маємо встати в цю систему. Бо якщо держава готова відкривати польові госпіталі, то всі розуміють, що лікарні «Укрзалізниці» набагато ліпші», - розповідав Білинська.
При цьому примус співрозмовниця заперечує, каже, була потреба і готовність допомогти країні у скрутну годину: «Що таке змусили? Є потреба. Я вважаю, що непатріотично говорити про примус. Якщо ти не готовий працювати за спеціальністю – пиши заяву і звільняйся. Якщо не готовий допомагати країні – їдь за кордон. Тому слово «змусили» точно не підходить».
За її словами, з листопада у лікарнях «Укрзалізниці» пролікувалася понад тисяча пацієнтів, але в київських - найменше (точну цифру співрозмовниця згадати не змогла).
Гроші, виділені НСЗУ на лікування ковідних пацієнтів, підуть на доплати медпрацівникам, які брали участь в роботі ковід-бригад - 15 млн з майже 60 млн грн витрачено на доплати.
Середня виплата становила в Одесі – 17 тисяч, у Харкові – 15 тисяч, у Львові – 12 тисяч гривень доплати медпрацівникові, і не лише лікарю - в бригаду також входять середній і молодший медичний персонал.
«Решта грошей – цілі й неушкоджені на рахунках «Укрзалізниці». Жодної копійки не витрачено в нецільовий спосіб. І нині триватимуть закупівлі всього необхідного», - підсумувала Наталія Білинська.
Докладніше читайте в інтерв'ю Наталії Білинської «Покаяння», яке для читачів ZN.UA записала Алла Котляр.