У ніч з 13 на 14 січня українці відзначають Старий Новий рік. Традиція відзначати Старий Новий рік пов'язана з розбіжністю двох календарів: юліанського календаря, "старого стилю", і григоріанського ‑ "нового стилю". Ця розбіжність у XX -XXI століттях становить 13 днів, тому Новий рік за старим стилем відзначається в ніч з 13 на 14 січня.
14 січня (1 січня за старим стилем) християнська церква вшановує пам'ять святого Василія Великого, архієпископа Кесарії Каподакійської. У давнину цей день мав назву Василіва дня і мав вирішальне значення для всього року. Вечір напередодні (нині 13 січня) називався Васильовим вечором.
Вечір напередодні 14 січня називають "щедрим", оскільки прийнято готувати "щедру кутю" багатий стіл після різдвяного посту.
У Василів вечір їли все найкраще і найсмачніше, що було в хаті: пироги, ковбасу, м'ясо, млинці, пили пиво, вино, горілку. Обов'язковими для новорічного столу були кутя, порося чи якісь страви зі свинини, тому що Святий Василь вважався покровителем свиней. Існувало повір'я, що якщо в ніч перед Василя на столі буде багато свинини, то ці тварини будуть плодитися в достатку і приносити господарям гарний прибуток.
Також на святковий стіл подавали страви, приготовані з зайця і півня: м'ясо зайця їли, щоб бути спритними, як заєць, а півня - щоб бути легкими, як птах.
Ще одним обов'язковим святковим блюдом у Василів день була каша. Її приготування обставлялося особливими обрядами, після чого за якістю каші судили про благополуччя в наступаючому році.
У новорічну ніч старша з жінок приносила з комори крупу (зазвичай гречку), а старший чоловік - воду з колодязя або річки. Чіпати крупу і воду до тих пір, поки піч не натопиться було не можна. Потім всі сідали за стіл, і старша з жінок починала розмішувати кашу в горщику, вимовляючи при цьому певні ритуальні слова. Потім всі вставали з-за столу, а кашу господиня ставила в піч - з поклоном. Готову кашу діставали з печі і уважно розглядали. Якщо горщик був повним, а каша наваристою і розсипчастою, то можна було чекати щасливого року і багатого врожаю - таку кашу на ранок з'їдали. Якщо каша вилазила з горщика, або горщик тріскався - це не обіцяло господарям будинку нічого хорошого, таку кашу не їли, а кидали в ополонку, що було свого роду шансом змінити зумовлену на майбутній рік долю.
Обряди першого дня нового року були спрямовані на забезпечення благополуччя як в окремих сферах селянської діяльності, так і у всьому народному господарстві в цілому. Обряд посівання, який проводився вранці у Василів день, проводився для отримання хорошого врожаю в новому році. Цей давній обряд відомий також під іншими іменами: авсень, овсень, усень. Сутність його полягала в тому, що діти, зібравшись разом, ходили по хатах сіяти з рукава або з мішка зерна вівса, гречки, жита та інших хлібів і при цьому співали особливу пісню.
Господарі давали посівальнику що-небудь в подарунок, а розкидані їм зерна ретельно збирали, зберігали до весни і при посіві ярих змішували з іншими насінням.
Василів вечір вважався в народі часом найбільш точних і вірних ворожінь, які проводилися протягом усього святочного періоду. Особливо його чекали незаміжні дівчата. Вони вірили, що у Василів день наворожиш, те обов'язково збудеться. Найбільш характерними новорічними ворожіннями були ворожіння на врожай, сімейні ворожіння про долю і ворожіння на стравах (засновані на принципі витягування жереба).
Люди вірили, що якщо вранці в день Нового року першою в будинок прийде жінка, то це неминуче принесе нещастя, якщо чоловік - щастя. Якщо в день Нового року в будинку є гроші - весь рік будеш ти потребувати, але тільки за умови, якщо нікому не даси борг.
Відомі й інші прикмети: "Якщо перший день у році веселий (щасливий), то і рік такий"; "Випав на Новий рік сніг або туман віщує врожай"; "Повна ополонка води і туман на Новий рік віщують великий розлив"; "Якщо ніч після Нового року тиха і ясна, буде щасливий рік"; "Якщо сонце високо зійде, увесь рік буде щасливим, а особливо добрим буде садовий врожай"; "Якщо іній рясно вкриває дерева, буде урожай зернових та гарний медозбір; а коли тепло, то літо буде дощовим; який перший день у Новому році, такий і рік буде"; "Якщо відлига, то чекають теплого літа".