UA / RU
Підтримати ZN.ua

В Україні створюються біосферні резервати

Резерват має більшу територію, ніж заповідник, до того ж він чітко зонований. Зона ядра - це абсолютна заповідність, буферна зона - для збереження ядра і обмеженої діяльності.

В українському законодавстві є поняття "природний заповідник" і "біосферний заповідник". А тепер вводиться поняття "резерват". Але його застосовують лише там, де є сертифікат ЮНЕСКО, є відповідність визначеним критеріям та певна цінність. Резерват має більшу територію, ніж заповідник, до того ж він чітко зонований. Зона ядра - це абсолютна заповідність, буферна зона - для збереження ядра і обмеженої діяльності. А транзитна - це там, де господарська діяльність дозволена, але вона має відбуватися у злагоді з природою.

Про це у своїй статті для DT.UA пише Ольга Скрипник. За її словами, в Україні запущено міжнародний проект "Екосистемна адаптація до кліматичних змін та стійкий регіональний розвиток шляхом розширення можливостей українських біосферних резерватів", перший етап якого триватиме три роки. За цей час відбудеться апробація нових підходів до зміни клімату у трьох біосферних резерватах України: "Розточчі" (Львівська область), "Деснянському" (Сумська область) та "Західному Поліссі" (Волинська область).

За словами заступника міністра екології Василя Полуйка, "особливістю проекту є те, що внаслідок адаптації до кліматичних стресів виграє не тільки природа, а й населення, яке щоденно користується її ресурсами. Головне завдання резерватів - не лише збереження довкілля, а й гармонійна взаємодія природи та людей, які живуть поруч. Цим, власне, й відрізняється резерват від заповідника, де заборонена будь-яка господарська діяльність людини".

"Наша головна мета - боротися з глобальними змінами, антропогенним впливом та забрудненням довкілля. Ми мусимо дати природі час на відновлення. Пора переходити від моделі економічного зростання до соціальної моделі, що фокусується на екологічному розвитку та гармонії з довкіллям", - переконаний професор Міхаель Зукков, який багато років віддав природоохоронної діяльності, написав чимало наукових робіт, входить у численні наукові і громадські комісії, асоціації та фонди охорони природи. Діяльність професора отримала високу оцінку, - він нагороджений премією "За правильний спосіб життя" (Right Livelihood Award), яку називають альтернативною Нобелівською премією у сфері екології. Ці кошти пішли на створення (1999 р.) Фонду Міхаеля Зуккова, першого благодійного фонду захисту природи, що поставив своєю метою "зберігати і підтримувати екологічний баланс".

Детальніше про порятунок природи читайте в статті Ольги Скрипник "Світ рятують біосферні резервати" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".