В Україні у неділю, 1 грудня, розпочинається підготовка до проведення Всеукраїнського перепису населення, який запланований наступного року.
Пробний перепис (ППН) проводитиметься у Києві та Київській області 1-26 грудня. Взяти участь у ньому зможуть мешканці Оболонського району столиці та Пісківської об'єднаної територіальної громади, що у Бородянському районі на Київщині.
Аби взяти участь у пробному перепису, мешканці цих районів повинні до 10 грудня заповнити анкету на сайті Держстату (потрібен електронний підпис) або ж з 14 до 23 грудня - анкету, яку принесе до дому переписувач (на планшеті).
У ці дні також можна самостійно завітати до переписного відділу або інструкторської дільниці та надати відповіді на питання анкети тимчасовому переписному персоналу.
"Основне завдання пробного перепису – підготовка до ВПН-2020. ППН-2019 не ставить за мету визначити кількість населення на обраних територіях", - наголошується у повідомленні Державної служби статистики України.
Раніше міністр Кабінету міністрів України Дмитро Дубілет заявив, що уряд може заощадити на процедурі до 3 млрд грн завдяки проведенню перепису в "електронному форматі" - з використанням відомостей з різноманітних реєстрів. Однак бажаючи заощадити на проведенні повноцінного перепису, уряд ризикує не отримати всебічної інформації про людей, котрі населяють країну.
Чому важливо не лише провести перепис "заради перепису", а й щоб його було визнано міжнародним співтовариством, в інтерв'ю DT.UA неодноразово пояснювала директор Інституту демографії і соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова.
Так, аби скоригувати вимоги до дитсадків і позашкільних установ, вкрай важливо отримати інформацію про статевовіковий склад, про сімейні відносини: чи українці живуть полінуклеарними родинами (прабатьки, батьки й діти), чи мононуклеарними – лише батьки, що працюють, і діти.
А щоб вдосконалити політику щодо безробітних й економічно пасивних громадян (тих, які не шукають роботу) – інформація про статус на ринку праці. "Політика стосовно безробітних, стосовно зайнятих і стосовно економічно пасивних – різна. Це три різні політики. І цього ніяк не вияснити без перепису", - пояснює соціологиня.
Без відомостей за рахунок чого живуть українці – чи є основним джерелом зарплатня, чи соціальний трансферт - не можна побудувати політику доходу. А без даних про рівень освіти населення – зрозуміти, скільки молоді навчається, скільки українців мають вищу, середню, загальну чи професійну освіту.
"Якби була система регістрів - освітнього, загального демографічного, ринку праці, тоді можна було б, як це роблять в усьому світі, комбінуванням даних із різних регістрів отримати поточну інформацію в міжпереписний період. Але навіть там переписи проводяться", - підкреслює вона.
Важко отримати в "електронному форматі" й відповіді на питання щодо мовної політики, рівня міграції, ситуації на тимчасово окупованих територіях країни тощо.
За стандартами ООН переписи населення повинні проводитися раз на десять років, в Україні перший і поки єдиний перепис населення було проведено ще в 2001 році.
Як повідомлялося, команда президента Володимира Зеленського планує прискорити перепис населення України і провести його в грудні 2019 року. Своєю чергою Кабінет міністрів і Держстат запланували проведення перепису на 2020 рік. Особливість цього перепису в тому, що він проводитиметься не на паперових носіях, а на планшетах.
На проведення перепису знадобиться близько 4-5 млрд гривень, у держбюджеті-2020 передбачено виділення 3,44 млрд. Окрім соціальних та економічних причин, потребу перепису в команді Зеленського вбачають у необхідності реформувати парламент і прив'язати кількість депутатів до реальної кількості виборців.
Докладніше читайте в матеріалах Алли Котляр "Як не завалити перепис. Материнські поради" та "Перепис населення або підрахунок поголів'я" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".