Вивірене адміністрування в області розвитку оборонних технологій дозволить створити таку конструкцію, яка втягне в процес ресурси приватних та іноземних інвесторів, а державні асигнування направить в першу чергу на розвиток кількох перспективних технологій, що мають стратегічне значення. Про це у своїй статті для ZN.UA пишуть Валентин Бадрак і Володимир Горбулін.
За їх словами, вивірене адміністрування також стимулює розвиток ряду не капіталомістких технологій з умовно короткими циклами. В останньому випадку – тих, що вже оформлені в перспективні зразки, але для доведення їх до серій потрібна організаційна роль держави, особливо, коли центральні позиції в їх створенні займають приватні підприємства.
"Перший, найвищий ярус - загальнодержавний. Результатом його має стати визначення новим міністерством спільно з Міністерством оборони трьох - чотирьох державних цільових програм щодо створення конкретних видів нової зброї, які отримали пріоритетний статус і фінансувалися б безвідносно формування держоборонзамовлення. Ці програми або їх частина можуть бути капіталомісткими і розрахованими на кілька років, але тільки в тому випадку, якщо поява такої зброї здатна стратегічно посилити оборону держави", - йдеться в матеріалі.
Наголошується, що другий ярус - рівень холдингів, які будуть формуватися на базі дивізіонів "Укроборонпрому".
"...І нових консорціумів, швидше за все, на основі державно-приватного партнерства, або зовсім приватних – під рішення конкретних завдань. Роль держави тут буде у формуванні таких завдань і забезпеченні гарантій підтримки майбутніх закупівель (чи, як мінімум, підтримки експортного потенціалу, якщо державний холдинг залучає приватні компанії в якості розробників або постачальників елементів нового озброєння).Відразу хотілося б зазначити: до початку роботи нового міністерства штучне утворення у вигляді "Укроборонпрому" має перетворитися в історичний епізод держави. Рішення займатися розвитком тих чи інших технологій (або озброєнь) цього рівня можуть досягти керівники холдингів та корпорацій", - пишуть автори.
При цьому роль держави повинна зводитися до координації робіт, сприяння у залученні приватних підприємств і безпосередній організації самих державно-приватних (приватних) консорціумів під конкретні завдання, а також визначення можливостей участі держави в підготовці нових виробництв.
"Знову ж таки, варто підкреслити необхідність повноцінної участі у цьому процесі Міністерства оборони та обов'язкового узгодження ним тих напрямів, які є важливими для забезпечення ЗСУ", - йдеться в статті.
За словами Бадрака і Горбуліна, третій ярус - компетенція окремих підприємств, КБ, НДІ, університетів, підприємств приватного сектора.
"Крім ініціатив самих підприємств, важливо з самого початку передбачити всередині створюваного міністерства плідну роботу підрозділу з розвитку перспективних технологій (власне, на його фундаменті заплановане створення Агентства передових оборонних дослідницьких проєктів), якому належить спільно з відповідними структурами Міноборони визначати орієнтири технологічного розвитку на майбутнє. Інакше кажучи - ставити завдання на майбутнє. Саме так у США організовано розвиток оборонних технологій, здійснюваний Пентагоном через DARPA - Управління перспективних дослідницьких проєктів Міністерства оборони США", - резюмує автори матеріалу.
Нове Міністерство розвитку стратегічних технологій та інновацій має функціонувати вже через три місяці, а повне оформлення реформи - ще через 12 місяців. Фахівці галузі і спостерігачі вже визначили важливість намічених перетворень в ОПК, відомо також, що підкріпило його тверде президентське "так". Але, як водиться, результати всякого "великого почину" залежать від безлічі нюансів і особливо від фігури головного виконавця. Про це читайте в матеріалі Валентина Бадрака і Володимира Горбуліна - "Розвиток оборонних технологій в Україні: від забезпечення оборони до економічного зростання" на ZN.UA.