В рецептах для українців досі записують комерційні назви препаратів, а не активної речовини, при цьому фармакологічними компаніями вибудувана ціла схема просування препаратів на ринку, активну участь в якій беруть як чиновники Міністерства охорони здоров'я, так і лікарі.
Про це пише в своїй статті для ZN.UA Юлія Самаєва.
"Антикорупційним органам слід зацікавитися грошовими переказами, що їх деякі чиновники міністерства та співробітники Державного експертного центру МОЗ регулярно одержують від фармакологічних компаній. DT.UA, наприклад, поцікавилося й жахнулося...", - йдеться в статті.
"Звинуватити лікарів у змові з великою фармою з урахуванням того, що лікар - одна з найменш оплачуваних професій у країні, складніше. Довести цю змову теж непросто. Лікарю порекомендував виробник, лікар порекомендував пацієнту, препарат напевно сертифікований і допомагає - не причепишся. Але всі попередні спроби запустити реімбурсацію вперлися саме в те, що пацієнтам призначали не лікувальну речовину, а конкретний бренд", - пише Самаєва.
На її думку, єдиний спосіб припинити подібні спекуляції - законодавчо затвердити форму рецепту, яка не допускає зазначення комерційної назви ліків. А заодно відновити практику продажу ліків за рецептами, знизивши кількість безрецептурних препаратів.
"Так, незручність для споживача, який прагне до самолікування, але це правильно з точки зору контролю ринку", - йдеться в статті.
Нагадаємо, як заявив ZN.UA Павло Ковтонюк, заступник міністра охорони здоров'я, відсутність реформ у сфері охорони здоров'я позначилося не тільки на фінансування медицини державою, але і на витратах громадян - 50% медичних послуг та медикаментів в минулому році оплачували люди.
Докладніше читайте в статті Юлії Самаєвої "Реформаторський укол" у свіжому випуску тижневика "Дзеркало тижня. Україна".