За минулий рік загальна чисельність працюючих в системі НАН України зменшилася на 11,2% і на 01.01.2017 р. становила трохи більше 31 тис. чол. Порівняно з попереднім 2015 роком докторів наук стало менше на 32 особи, кандидатів наук – на 278. Чисельність наукових працівників зменшилася на 1370 осіб – до 15, 9 тис, а за п'ять останніх років вона скоротилася майже на 3,5 тис.
Особливо тривожна ситуація з науковою молоддю. Вже третій рік поспіль чисельність молодих учених академії та чисельність тих із них, хто має ступінь кандидата наук, продовжує скорочуватися. За останні три роки - на відповідно 22% і 15%. Мало в Академії і докторів наук віком до 40 років – усього близько 40.
Більш ніж удвічі менше , порівняно з 2015 роком, на роботу в наукових установах НАНУ було прийнято фахівців з вищою освітою віком до 35 років. З них лише 47 осіб – випускники вищих навчальних закладів 2016 року.
Провальним був і прийом до аспірантури НАН України. Відповідне державне замовлення в 2016 році було зменшено більш ніж на чверть і становило всього 418 місць очної форми навчання. Але навіть при такому зменшенні пропозиції наукових установ Академії щодо розміщення цього замовлення склали, сумарно, тільки 384 місця, а кількість вступників, які подали заяви та за результатами іспитів були –зараховані – лише, відповідно 285 і 243 особи. Отже, вперше за тривалий час державний план прийому до аспірантури виконано на 58%, а з 75 академічних установ, які отримали державне замовлення, спромоглися виконати план лише 37, тобто половина.
Ці дані - з доповіді президента НАН України академіка Бориса Патона на Загальних зборах НАНУ 13 квітня ц. р. "Про діяльність Національної академії наук України у 2016 році та основні завдання її подальшої роботи".
Традиційно значна частина доповіді 98-річного президента НАНУ Б. Патона була присвячена найвагомішим досягненням у галузі фундаментальних та прикладних досліджень. Особливе місце в переліку перспективних науково-технічних розробок посідають роботи за так званою "оборонною тематикою", а також розробки, що вже довели свою користь і мають значний економічний або соціальний ефект. Водночас, зазначив доповідач, інноваційна діяльність НАНУ є поки що недостатньою. Кількість розробок, впроваджених минулого року в різні галузі економіки України, та кількість договорів з вітчизняними замовниками залишилися фактично на рівні двох попередніх років, а це на 30 – 35 % менше за відповідні середні показники 2012 – 2013 років. Свідченням зниження інноваційної активності є й те, що патентів на винаходи, корисні моделі та промислові зразки установи Академії отримали в минулому році на 5% менше, ніж у 2015-му, та на 37% менше, ніж у 2013-му.
Зазначалося, що це є певним віддзеркаленням не тільки складного економічного стану, але й відсутності досі в Україні, на відміну від країн – членів ЄС, фінансових, кредитних, податкових стимулів для створення та впровадження інновацій. Протягом тривалого часу не вирішується проблема з існуючими для наукових установ обмеженнями на укладання договорів з підприємствами на спільну діяльність з використання інноваційних розробок, інших об'єктів інтелектуальної власності. Повністю відсутня й венчурна підтримка інноваційної діяльності. Разом з тим, не повною мірою використовуються наявні можливості самої НАН з актуалізації прикладних розробок, комерціалізації результатів досліджень, трансферу технологій. "Безумовно, участь Національної академії наук України у забезпеченні інноваційного розвитку нашої країни може і повинна стати значно вагомішою" - підкреслив академік Б. Патон.
Про стан української науки читайте в статті Олександра Демченка "Без компасу й вітрил дрейфує українська наука" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".