UA / RU
Підтримати ZN.ua

В Україні після Майдану продовжує зростати кількість кримінальних справ, які суди не розглядають понад півроку

За період 2014-2015 рр. кількість таких кримінальних справ зросла в 1,6 рази.

В українських СІЗО за ґратами більше двох років перебувають 420 громадян, чия вина не визначена, а за період 2014-2015 рр. в 1,6 рази зросло число кримінальних справ, які суди не розглядають більше півроку.

Про це пише в своїй статті для DT.UA Андрій Капустін з посиланням на дослідження польської Фундації "Відкритий діалог", що вийшло під егідою Асоціації правників України "Роки за гратами без вироку".

"Наведено в цьому дослідженні й розгорнуту статистику. Наприклад, зростання кількості "довгограючих" арештантів у слідчих ізоляторах за останній рік. Тобто вже після Революції Гідності. На активному, як нас переконує влада, етапі реформування тієї самої судової системи, за ґратами понад два роки перебувають 420 громадян, чиєї вини не визначено. Або, скажімо, збільшення за період 2014-2015 рр. в 1,6 разу кількості кримінальних справ, яких суди не розглядають більш як півроку: з 6015 до 10 037", - йдеться в статті.

"Тобто десятки тисяч осіб із жахом і надією чекають суду. Чекають рідні й близькі побитих і вбитих. Чекають пограбовані, зґвалтовані, ошукані й обікрадені. Чекають винні й ті, кого під прес каральної судово-ментівсько-прокурорської машини, як того ж таки Вадима Репкіна, кинула лиха доля. Чекають, справно платячи податки на утримання катівського корпусу. Отже, говорити навіть про тюнінг сталінської костоломної системи, чиї колеса ритмічно працювали всі 25 років української незалежності, особливого сенсу немає", - пише Капустін.

Нагадаємо, як пише Володимир Гуржі у статті "Реформа пенітенціарної системи в Україні - вітчизняний бренд-криза?", в Україні відбувається реформування пенітенціарної системи (системи виконання кримінальних покарань), яке можна розділити на два види - "тихе" і явне. Так от "тиха" реформа почалася ще навесні 2014-го з ряду рішень, які багато в чому залишилися непоміченими. Мова йде про амністії, режим утримання, м'якість покарання. Що стосується "голосної" реформи, то одна з її складових – продаж слідчих ізоляторів, в тому числі і Лук'янівського СІЗО в Києві.

Детальніше про українську правоохоронну систему читайте в статті Андрія Капустіна "Катівський корпус України" у свіжому випуску тижневика "Дзеркало тижня. Україна".