Що стосується індивідуальних дослідників, то альтернативою тут могло б стати створення в Україні Національної системи дослідників (НДІ). Як, наприклад, у країнах Південної Америки і деяких інших.
Про це у своїй статті для DT.UA пише Андрій Трохимчук, доктор фізико-математичних наук, провідний науковий співробітник Інституту фізики конденсованих систем. За його словами, система дослідників передбачає індивідуальне членство через процедуру обрання в Систему наукових і університетських працівників, які безпосередньо займаються виробництвом наукового і науково-технічного продукту та підготовкою наукових і науково-технічних кадрів. Членство в Системі дослідників передбачає отримання грошової винагороди (стипендії), розмір якої залежить від категорії членства.
"Є дві основні категорії членства в Системі: кандидат в дослідники (можуть бути навіть студенти-магістри та PhD студенти, молодші наукові співробітники); дослідник (PhD, кандидати та доктори наук - молодші та старші наукові співробітники, провідні наукові співробітники, завідуючі відділами, лабораторіями), - зазначає автор. - При цьому категорія кандидат потрібна для заохочення молоді, в той час як в категорії дослідник, залежно від результатів діяльності, розрізняють три різних групи/категорії/рівня: дослідник І (подібно молодшому науковому співробітникові, але необов'язково); дослідник ІІ (подібно старшому науковому співробітникові, але необов'язково); дослідник ІІІ (подібно провідному науковому співробітникові, але необов'язково)".
Вчений вважає, що всі категорії членства періодично (кожні 2, 3, 5 років, в залежності від категорії) повинні переатестовуватися.
Докладніше про необхідність термінового оновлення НАН України читайте в матеріалі Андрія Трохимчука "Хто стане рушієм змін" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".