Непотрапляння проєкту розвитку української армії у перелік пріоритетів глави держави несе в собі помітні ризики. Головний з яких у тому, що уповільнена трансформація ЗСУ в інститут стримування або розвиток армії за хибною парадигмою робить Україну вразливою мішенню на довгі роки.
У своїй статті для DT.UA директор Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Валентин Бадрак зазначає, що позиція Верховного Головнокомандувача визначила нинішній стан речей: у країні немає людини (органу), яка системно займалася б розвитком армії, як і не з'явилася людина (орган), яка системно займалася б розвитком вітчизняної зброї.
Експерт пише, що ніхто поки не знає, якою буде армія України, включаючи Генштаб та Міноборони. Тому що поки не ставить собі та іншим це запитання Верховний Головнокомандувач. Ніхто поки не знає, як формуватиметься і реалізовуватиметься ДОЗ-2020. Навіть при формально певних орієнтирах, проблема стратегій і, відповідно, термінів, не вирішена.
Пастки існуючого оборонного планування грають украй негативну роль і суттєво гальмують розвиток армії. В оборонно-промислових колах починає зростати думка про те, що президент Володимир Зеленський може виявитися Верховним Головнокомандувачем, який не відбувся, підкреслює Бадрак.
"Як здається, зараз є тільки один шлях. Ігнорувати пастку оборонного планування, - нехай Стратегія воєнної безпеки та Програми розвитку ЗСУ, ОВТ і ОПК стануть своєрідним закріплювачем оперативних рішень. Президенту є сенс покласти завдання оборонної реформи на один державний орган, визначивши форми контролю та часові орієнтири. Не зайвою може виявитися серія дискусій за участю всіх профільних відомств, а також профільних недержавних об'єднань та аналітичних структур. І в підсумку варто все ж звернути увагу на армію, яка вважає себе обділеною та "недолюбленою"", - зазначає автор.
Детальніше про нинішній стан справ в українській армії читайте у матеріалі Валентина Бадрака "Армія-2020: Між деклараціями і реаліями".