Україна бере участь у двох війнах, одна з яких проходить на її східному кордоні проти агресії Росії. Друга проходить в самому її серці проти корупції, яка на одному з найгірших рівнів серед усіх пострадянських країн. Війна проти корупції тільки почалася, і проходить від міністерства до міністерства, пише The Economist.
Державна компанія "Нафтогаз", яка раніше уособлювала неефективне управління та корупцію, була вичищена. Деякі з найбільш впливових олігархів були видавлені з політичної системи. Державні закупівлі, які були одним з головних джерел корупції в країні, були перероблені і показують позитивну динаміку змін.
В 2016 році була запущена кампанія, яка дозволяє купувати ліки через міжнародні організації, що зменшує корупційні ризики. Така система вже показала 38% економії коштів на закупівлі за 2016 рік порівняно з 2015 роком.
Це може виглядати не таким істотним прогресом, однак корупцію не перемагають наскоком танків. При цьому по мірі просування боротьби з корупцією посилився і опір системі. Деякі політики намагаються дискредитувати громадські організації, серед яких і одна з найбільш впливових НУО у сфері боротьби з корупцією "Центр протидії корупції". Організація отримує фінансування від західних донорів і була одним з найбільших адвокатів створення антикорупційної прокуратури. У процесі своєї діяльності організація заробила чимало ворогів, які намагаються дискредитувати її в очах донорів і відрізати їй фінансування. Дезінформація стає одним з головних засобів захисту проти антикорупціонерів.
Нагадаємо, 23 березня Верховна Рада внесла зміни у ст. 3 закону "Про запобігання корупції". Президентський законопроект підтримали 268 народних депутатів. Спочатку законопроект був направлений на звільнення солдатів і молодших офіцерів від необхідності подавати е-декларацій. Проте під час розгляду у другому читанні у законопроект були внесені суттєві правки.
Зокрема, закон зобов'язує подавати е-декларації представників антикорупційних організацій. Зміни антикорупційного законодавства жорстко розкритикували офіційні представники США, ЄС, посли країн "Великої сімки" та міжнародні організації.
Детальніше про проблему невідповідності прийнятих в Україні законів конституційним гарантіям прав і свобод громадян читайте у статті Олександра Банчука "Свобода, яку ми втрачаємо" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".