UA / RU
Підтримати ZN.ua

В Україні стали частіше переслідувати громадських активістів – моніторинг ZMINA

Нині найбільш ризикованими видами громадської  діяльності у нашій країні є ЛГБТІК-активізм, антикорупційна діяльність і захист прав жінок.

У першому півріччі 2021 року правозахисники Центру прав людини ZMINA задокументували 53 випадки переслідування громадських активістів, йдеться у моніторинговому звіті правозахисників.

Це – трохи більше, ніж за аналогічний період попереднього  року (50 випадків), і може свідчити про незначне зростання рівня агресії щодо правозахисників та антикорупційних активістів в ­Україні.

Випадки переслідування фіксувались у 14 областях. Найбільша їх кількість трапилась у Києві (22), на другому місці – Одеська область (7), на третьому – Луганщина й Харківщина (по 3).

Найчастіше активісти потерпали від спроб знищення чи пошкодження майна (14), залякування (10) та фізичних нападів (8). Також громадські діячі стикалися зі свідомою дискредитацією (6), неправомірним юридичним переслідуванням (4), перешкоджання мирним зібранням та діяльності громадських організацій (по 3), незаконними затриманнями чи обшуками (2), стеженням (1).

Крім того, під час підготовки звіту правозахисники зіткнулися з випадком звільнення профспілкового активіста, який розцінює його як переслідування за свою громадську діяльність.

Згідно з моніторингом, найбільш ризикованими видами громадської  діяльності в Україні є ЛГБТІК-активізм, антикорупційна діяльність і захист прав жінок. У другому кварталі 2021 року саме ЛГБТ-активісти найбільше наражалися на утиски та переслідування (чотири випадки),

«Ультраправі телеграм-канали, які неодноразово критикувалися з боку правозахисників, продовжують функціонувати та поширювати мову ворожнечі, а в деяких випадках  стають підґрунтям, на які посилається СБУ у своїх рішеннях (щодо видворення з країни – ред.)», - наголошують правозахисники.

Крім того, у центрі вважають, що певні дії правоохоронців можна розцінювати як спроби тиску на активістів. Це, насамперед, юридичне переслідування учасників акції «Не чуєш? Побачиш» під Офісом президента України, та спроба СБУ у червні викликати на «розмову» активіста у Дніпрі, який брав участь в одній з таких акцій, але не вчиняв протиправних дій і не притягався до відповідальності.

У квітні 2021  року громадська організація «Лабораторія цифрової безпеки» нарахувала дев’ять випадків атак на громадських активістів та журналістів в інтернеті. Зокрема, йдеться про чотири масові фішинги, одну скидання паролю, два випадки блокування облікових записів Facebook та один успішний злам облікового запису Microsoft.

У травні «Лабораторія цифрової безпеки» зафіксувала таргетовану атаку однієї громадської організації, якій надходили листи з вірусами. Ще дві такі атаки зафіксовані в червні. 

Читайте також: У Дніпрі затримали підозрюваних у жорстокому побитті активістки

Минулого року у наша країна зіштовхнулася із системною кризою в галузі охорони здоров’я, ростом звернень щодо домашнього насильства, тортурами з боку співробітників поліції, утисками вразливих груп, зокрема ромів та ЛГБТІ тощо, свідчить доповідь міжнародної правозахисної організації Amnesty International.

У Amnesty International зауважили, що 2020 рік став періодом системного порушення прав людини, на які держава, на жаль, не змогла належно відреагувати. «Українська влада має зробити ретельну роботу над помилками й не допустити їх повторення у 2021 році», - підсумувала директорка Amnesty International в Україні Оксана Покальчук.