Судове рішення, яке не виконує колегіальний орган може стати підставою для притягнення до відповідальності не сам орган, а конкретних його членів. Такі новації вперше запроваджуються в Україні і можуть стосуватись широкого кола органів влади. Відповідний законопроєкт “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль” прийнято за основу.
У одній зі статей закону, що пропонує зміну у Кодекс адміністративного судочинства України, вказано, що якщо боржником є колегіальний орган, за наслідками розгляду звіту про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суд своєю ухвалою може накласти штраф на кожного з членів такого колегіального органу, які в межах своїх повноважень, завдань чи функції не забезпечили виконання судового рішення.
Боржником у цьому випадку є той, хто не виконав рішення суду.
Що таке колегіальні органи і хто може отримати штраф за невиконання рішення суду?
Колегіальні органи влади є дуже поширеним способом здійснення повноважень. Наприклад, таким органом є Рада Національного банку України. У тексті профільного закону зазначено, що “члени Ради Національного банку несуть солідарну відповідальність за прийняті рішення та діяльність Ради Національного банку як колегіального органу”.
У загальному випадку – це всі органи влади, де рішення ухвалює не один чиновник, а декілька посадовців, наприклад Кабінет Міністрів України чи виконавчий комітет будь-якої ради. Ця новація може бути важливою як для громадян, так і для підприємців, які отримали рішення суду про скасування незаконного рішення колегіального органу, проте не можуть отримати справедливого рішення з спірного питання. Це може стосуватись широкого кола питань – від виділення земельної ділянки до доступу щодо використання ресурсів – електроенергії, води, корисних копалин та іншого, бізнесом.
Один із відомих судових процесів проти рішення колегіального органу – НКРЕКП – був щодо зростання рівня тарифів на газ для побутових споживачів.