Впровадження перевірки абітурієнтів металошукачами стало необхідним у зв'язку з бурхливим розвитком комунікаційних технологій (мобільний Інтернет, смартфони), в результаті чого Український Центр Оцінювання Якості Освіти зіткнувся з масовим списуванням, заявив директор УЦОЯО Вадим Карандій в інтерв'ю DT.UA.
"Ми робимо це ще з 2012-го, а не тільки тепер ... У 2010-му і 2011-му рр., в зв'язку з бурхливим розвитком комунікаційних технологій (мобільний Інтернет, смартфони), ми зіткнулися з ситуацією, коли абітурієнти почали масово списувати . Вони створювали організовані групи, де розподілялися ролі. Там були фотографи, які заходили в пункт тестування та за допомогою смартфона в перші ж хвилини фотографували тестовий зошит. Все це перекидали в соціальні мережі, де вже чекали ті, хто швидко вирішував завдання ", - розповідає Карандій.
При цьому він зазначив, що перевірка проводиться не на кожному тестуванні, але якщо вже проводиться, то одночасно по всій країні у всіх без винятку пунктах тестування.
"Коли абітурієнти реєструються на ЗНО, ми знайомимо їх з Порядком проведення тестування. Цей документ затверджений Мін'юстом (отже, і норма про перевірки, яка міститься в ньому, - також). Коли абітурієнти входять в аудиторію, інструктор їх попереджає: будьте готові, можлива перевірка, здайте всі заборонені речі ", - додає Карандій, підкреслюючи, що перевірка - це захист права абітурієнта на справедливий вступ.
У 2017 під час тестування з української мови у 241 абітурієнта були заборонені засоби. У минулому році на тестуванні з цього предмету не використовувався металошукач, тому виявлено тільки 28 порушників.
"Це не обшук, це безконтактний огляд за допомогою металошукача", - підсумовує директор УЦОЯО.
"В аеропортах тисячі людей проходять через металошукачі, і ніхто не обурюється", - додає його заступник Валерій Бойко.
Детальніше про систему ЗНО в Україні читайте в статті Оксани Онищенко "Ми робимо кілька" чорних пакетів ", в кожному з яких - варіант тесту" в свіжому номері тижневика "Дзеркало тижня. Україна".