За даними уповноваженої Верховної Ради з прав людини Людмили Денісової, на тимчасово окупованих територіях Донбасу зниклими безвісти вважаються понад 200 осіб, а в Криму – понад 40 осіб. Про це повідомили в Міністерстві закордонних справ у Міжнародний день жертв насильницьких зникнень.
«За даними Уповноваженого Верховної Ради із прав людини, зниклими безвісти на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей вважаються 258 людей, у тому числі 67 військовослужбовців та резервістів. За наявною інформацією, від початку російської окупації щонайменше 44 людей стали жертвами насильницьких зникнень на території Криму та м.Севастополь», – повідомили в МЗС.
Вказано, що доля 15 зниклих кримчан досі залишається невідомою. У дипломатичному відомстві назвали їхні імена:
- Валерій Ващук;
- Іван Бондарець;
- Василь Черниш;
- Тимур Шаймарданов;
- Сейран Зінедінов;
- Іслям Джеппаров;
- Джевдет Іслямов;
- Федір Костенко;
- Мухтар Арісланов;
- Арсен Алієв;
- Ервін Ібрагімов;
- Ескендер Ібраїмов;
- Ескендер Апселямов;
- Руслан Ганієв;
- Арлен Терехов.
У МЗС повідомили, що більшість вказаних осіб є проукраїнськими активістами, які відкрито виступали проти російської окупації.
«На сьогодні прокуратурою Автономної Республіки Крим здійснюється процесуальне керівництво у 112 кримінальних провадженнях за 173 фактами насильницького зникнення, позбавлення волі та викрадення людей. У переважній більшості випадків були виявлені факти, які свідчать про причетність російської окупаційної адміністрації до зникнень», – додали в МЗС.
У міністерстві зазначили, що зафіксовані також численні випадки залякувань родичів зниклих та свідків. Водночас підвладна Кремлю окупаційна адміністрація ефективно не розслідує жодного із злочинів.
В МЗС нагадали, що факти насильницьких зникнень українських та кримськотатарських активістів в окупованому Криму вказані в позові України проти РФ у справі про порушення Росією Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. Цей позов подали 2017 року до Міжнародного Суду ООН. Ці ж факти викладені у двох скаргах проти Росії, поданих 11 серпня 2018 року до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ): «Україна проти Росії (щодо Криму)», заява № 20958/1448, та «Україна проти Росії (VII)», заява № 38334/1849.
Так, 14 січня 2021 року ЄСПЛ у своєму рішенні визнав скаргу «Україна проти Росії» (щодо Криму) за заявами №20958/14 та №38334/18 прийнятною і встановив, що Росія здійснює ефективний контроль над територією Криму з 27 лютого 2014 року.
МЗС України вимагає від РФ виконання нею зобов’язань як держави-окупанта відповідно до міжнародного гуманітарного права та міжнародного права з прав людини, насамперед що стосується гарантування права на життя, свободу та особисту недоторканність.
«Україна продовжить роботу з міжнародними партнерами, зокрема учасниками Кримської платформи, аби порушення Росії як держави-окупанта залишалися у фокусі постійної міжнародної уваги, тиск на РФ посилювався задля попередження подібних злочинів та проведення ефективного розслідування у всіх випадках насильницьких зникнень», - процитували першу заступницю міністра закордонних справ Еміне Джапарову у пресслужбі МЗС.
Навесні Людмила Денісова зустрілася з матерями українських військових, які вважаються зниклими безвісти за особливих обставин, та представниками громадських організацій, що представляють інтереси членів родин зазначених осіб. Після зустрічі омбудсмен заявила про те, що до цього подібні зустрічі робочої групи при президентові України не відбувались з минулого року.