У ніч з 6 на 7 липня в Україні відзначають одне з найбільш магічних свят - Івана Купала. Свято припадає на день літнього сонцевороту і символізує народження літнього сонця – Купала, завершуючи тим самим панування весняного сонця - Ярила.
Головними персонажами свята є Купала та Марена, які уособлюють чоловіче (сонячне) і жіноче (водяне) божества.
У свята давні язичницькі корені. Спочатку свято на честь Сонця відзначався в день Літнього сонцестояння, після введення християнства, до нього приурочили свято Різдва Іоанна Хрестителя, який за старим стилем відзначалося 24 червня. Тепер свято припадає на 7 липня.
В ніч на Івана Купала прийнято гадати, палити багаття і шукати цвіте папороть. Вважається також, що в ніч на Івана Купала по землі ходить щастя, а разом з ним і нечиста сила. За два дні до свята на дах будинку клали зірвані лопухи, які повинні були захистити його від нечисті.
Купальської ночі господарі не спали, бо нечиста сила може зіпсувати коня, корову чи оселитися в домі назавжди. Коней замикали для того, щоб відьми не поскакали на них на Лису гору. Для того, щоб захистити себе від нечистої сили за пояс клали кропиву.