В Офісі генпрокурора відбулася нарада щодо проблематики виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини, повідомили у пресслужбі ОГП. У нараді взяли участь представники Міністерства юстиції, Державної кримінально-виконавчої служби, секретаріату уповноваженого у справах ЄСПЛ та Офісу омбудсмена.
Мова йде про порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод через неналежні умови тримання в’язнів та ненаданням їм необхідної медичної допомоги в установах виконання покарань, СІЗО та місцях застосування інших примусових заходів. Це переліміт камер та їх незадовільний санітарно-технічний стан, недостатнє або неякісне харчування, відсутність або обмежений доступ до питної води, неналежне та несвоєчасне медичне обстеження і лікування. Подібні умови утримання прирівнюються до катувань.
Вказано, що такі порушення ЄСПЛ зафіксував у 115 справах проти України. З них 71 справа перебуває на контролі Комітету міністрів Ради Європи, як невиконана. Ще 120 подібних справ очікують розгляду.
“Цей тиждень у нас пройшов в дискусії, в тому числі, і публічній про проблеми пенітенціарної системи та необхідність її реформування. Це говорить про те, що питання не тільки назріло, а й вимагає вже конкретних і радикальних рішень та дій. Перш за все, в частині дотримання прав людини в місцях несвободи. При чому на всіх етапах – від попереднього ув'язнення до відбування покарання”, - зазначив заступник генпрокурора Гюндуз Мамедов.
Він також повідомив про те, що з початку 2021 року органи прокуратури відкрили 12 кримінальних справ щодо вказаних порушень. Також прокурори внесли 36 вказівок.
В Офісі генпрокурора також зазначили, що більшість констатованих ЄСПЛ порушень можна усунути лише за допомогою внесення змін до чинного законодавства. Крім того, це можна здійснити за допомогою розроблення та ухвалення державної або відомчої програми щодо створення належних умов тримання в установах Державної кримінально-виконавчої служби України на найближчі 5 років, а також поетапного виділення на неї необхідного державного фінансування.
Під час наради учасники обговорили план спільних дій, який планують підписати вже до кінця березня.
Своєю чергою Гюндуз Мамедов та представник Уповноваженого з дотримання прав людини в місцях несвободи Наталія Бородич підписали алгоритм взаємодії органів прокуратури та Офісу омбудсмена під час моніторингових візитів і перевірок у місцях несвободи.
“Таким чином, розпочнеться практична реалізація закріплених домовленостей в Меморандумі про співпрацю, який був підписаний Генеральним прокурором Іриною Венедіктовою та Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини Людмилою Денісовою у липні 2020 року”, - додали в ОГП.
Раніше повідомлялося про те, що Офіс омбудсмена виявив у Київському слідчому ізоляторі низку порушень вимог національного законодавства та недотримання міжнародних рекомендацій і норм у сфері поводження із засудженими та особами, узятими під варту.
Зокрема, більшість камер не забезпечені належним штучним освітленням, мають надмірну заґратованість вікон, вологі та вкриті грибком стіни. Крім того, через відсутність вентиляції та куріння у камерах, ув’язнені позбавлені можливості дихати свіжим повітрям. Бокси збірного відділення не опалюються.
2 березня міністр юстиції Денис Малюська опублікував фото однієї з камер Лук’янівського СІЗО, яку відремонтували за понад 100 тисяч гривень. За словами міністра юстиції, гроші платників податків на ремонтні роботи не витрачалися – ремонт провели за рахунок коштів, отриманих за платні камери у цьому ж слідчому ізоляторі.
У квітні минулого року Міністерство юстиції в рамках тюремної реформи вирішило ввести платні камери підвищеного комфорту в слідчих ізоляторах.
Уповноважена ВР України з прав людини Людмила Денісова виступила проти створення платних камер в слідчих ізоляторах. На її думку, це дискримінація і порушення конституційних прав громадян.